Справа № 128/4092/24
Головуючий у 1-й інстанції: Фанда О.А.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
14 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання: Шидловського В.Б.,
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Ковальчука Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову БАВ № 200834 від 03 жовтня 2024 року, винесену інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП, старшим лейтенантом поліції Горкушею Д.П. та закрити провадження по адміністративній справі щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваною постановою її притягнено до адміністративної відповідальності за те, що 03 жовтня 2024 року 12 год. 41 хв. в Вінницькій області, Вінницького району, с.Агрономічне, вул.Центральна, ОСОБА_1 , будучи начальником відділу ЖКГ, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради порушила правила та норми при утриманні автомобільних доріг та вулиць та не вжила заходів щодо встановлення дорожніх знаків 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна) 12, чим порушила п.п.1.5 ПАР, АСТУ 3587-22р. п. 5.12». Із зазначеною постановою вона не згідна, оскільки вважає, що не є суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є начальником відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою виконавчого комітету Агрономічної сільської ради утворюється за рішенням Агрономічної сільської ради та є структурним підрозділом виконавчого комітету ради.
Відділ є підконтрольним та підзвітним сільській раді, підпорядкований виконавчому комітету Агрономічної сільської ради, сільському голові, заступнику сільського голови, на яку покладений обов'язок здійснювати контроль за станом благоустрою громади, до якого відносяться вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Згідно посадової інструкції, затвердженої сільським головою від 03 жовтня 2023 року начальника відділу житлового-комунального господарства транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради у тому числі забезпечує виконання бере участь в організації виконання державних, обласних, районних у сфері розробці проектів нормативно-правових актів, окремих положень державних програм з питань, що належать до компетенції відділу, відповідає за своєчасне та якісне виконання завдань, покладених на відділ. Відповідає за дотриманням законності під час виконання службових обов'язків.
В матеріалах справи міститься акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 03 жовтня 2024 року с.Агрономічне, який свідчить про те, що обстеження доріг в с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області здійснено інспектором взводу № 2 роти 3 БУПП у Вінницькій області Клюсою Д.О., та виявлено недоліки в утриманні та експлуатації на різних ділянках доріг вулиці Мічуріна. Обстежувані ділянки дороги визнано такими, що не відповідають вимогам нормам та стандартам в галузі безпеки дорожнього руху.
За результатами обстеження доріг у с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП, про що винесено постанову серія БАВ № 200834 від 03 жовтня 2024 року.
За змістом оскаржуваної постанови вбачається, що 03 жовтня 2024 року 12 год. 41 хв. у Вінницькій області, Вінницького району, с.Агрономічне, вул.Центральна, гр. ОСОБА_1 , будучи начальником відділу ЖКГ, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради порушила правила та норми при утриманні автомобільних доріг та вулиць та не вжила заходів щодо встановлення дорожніх знаків 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна) 12, чим порушила п.п.1.5 ПДР, АСТУ 3587-22р. п.5.12»., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП. Прийнято рішення: накласти на ОСОБА_1 штраф 1 020, 00 грн.
Із зазначеною постановою вона не згідна та оскаржила її до суду, оскільки вважає, що не є суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови та законність дій щодо її складення, а тому підстав для її скасування немає.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) вказаний нормативний акт регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Статтею 7 вказаного Закону регламентовано, що до компетенції селищної ради та її виконавчого органу належать певні повноваження у сфері дорожнього руху, зокрема, забезпечення виконання вимог законодавства з питань дорожнього руху і його безпеки, сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму та інші.
Стаття 9 Закону №3353-XII. До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику міліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Частина перша статті 24 Закону №3353-XII. Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Частиною першою статті 27 Закону №3353-XII визначено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із Міністерством внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем за приписами Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення.
Частиною другою статті 27 Закону №3353-XII організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.
Стаття 52 Закону №3353-XII. Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Міністерством внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Абзац восьмий частини першої статті 52-1 Закону №3353-XII. До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Частина 1 пункту 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування». До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року №2862-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встанволено, що основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.
Статтею 20 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року №2862-IV визначені основні права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Зокрема, органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Частина 1 статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги». Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про автомобільні дороги» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Пункт 1 частини першої статті 21 Закону України «Про автомобільні дороги». Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.п. 44 п. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення виключно на пленарних засіданнях питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.8. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДСТУ 4100-2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»
Встановлення чи демонтаж дорожніх знаків без узгодження з підрозділами Державтоінспекції МВС України заборонено.
Аналіз наведених вище положень норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Судом встановлено, що інспектором БУПП у Вінницькій області 03 жовтня 2024 проведено обстеження вулично-шляхової мережі в с.Агрономічне та виявлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою начальником управління житлово-комунального господарства Агрономічної сільської ради є відповідальною особою за експлуатаційне утримання доріг, вулиць міста, порушила правила, порушила правила та норми при утриманні автомобільних доріг та вулиць та не вжила заходів щодо встановлення дорожні знаки 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна), 12, чим порушила п.п.1.5 ПДР України та ДСТУ 3587-2022 п. 5.12».
Згідно Рішення сесії сільської ради № 353 "Про безоплатне прийняття на баланс відділу житлово-комунального господарства транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради автомобільних доріг місцевого значення сіл Агрономічне, Бохоники, Ільківка, Горбанівка, Рівець, Медвеже Вушко" від 22 квітня 2021 року передано з балансу Агрономічної сільської ради на баланс відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою автомобільні дороги згідно Переліку, до складу якого входить ділянка дороги по вул.Мічуріна, де було встановлено порушення (згідно протоколу про адміністративне правопорушення).
Колегія суддів зазначає, що за приписами Закону України «Про дорожній рух» дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проекту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені Міністерством внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем за приписами Міністерства внутрішніх справ України можуть бути внесені зміни та доповнення.
Отже, встановлення дорожніх знаків та як наслідок зміна схеми організації дорожнього руху органом місцевого самоврядування повинно бути погоджено із органами внутрішніх справ.
На вимогу суду ні стороною позивача, ні стороною відповідача не надано проекту та схеми організації дорожнього руху по вул.Мічуріна (Центральна), 12, с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області у якій би зазначалося про необхідність встановлення дорожніх знаків 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна), 12.
Не надано суду доказів, що таке рішення, про встановлення дорожніх знаків 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна), 12 приймала Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області.
Тобто, стороною відповідача не доведено правових підстав для встановлення дорожніх знаків 5.38 «Пішохідний перехід» по вул.Мічуріна (Центральна) с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 , як начальника відділу ЖКГ, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП (порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За результатом розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, а тому позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в загальній сумі 1514 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову БАВ № 200834 від 03.10.2024, винесену інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП, старшим лейтенантом поліції Горкушею Денисом Петровичем та закрити провадження по адміністративній справі щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1514 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.