Справа № 129/2511/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капуш І.С.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
15 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
2. Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що причинами того, що він своєчасно не став на військовий облік було те, що університет своєчасно не видав йому необхідні документи (про зарахування його на навчання, про його прописку у гуртожитку, тощо) для постановки на військовий облік у м. Києві, а тому він об'єктивно не міг в 7 денний строк стати на військовий облік у зв'язку з відсутністю у нього необхідних документів.
5. Вказав, що адміністративне правопорушення було вчинено ним наступного дня після спливу 7-денного терміну, а саме 04 вересня 2019 року, тобто наступного дня коли закінчився строк коли він був зобов'язаний за законом стати на військовий облік. Зазначив, що згідно оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення було вчинено ним 04 вересня 2019 року, тобто в період дії в Україні особливого періоду. Згідно ч.7 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст.210 КУпАП може бути накладено протягом 3-х місяців з дня виявлення (19 липня 2024 р.), але не пізніше одного року з дня його вчинення (04.09.2019р.).
6. Позивач вважає, що за таких обставин минули строки накладення на нього адміністративного стягнення, а норма ч.3 ст. 210 КУпАП з'явилась лише 19.05.2024, оскільки набув чинності Закон України № 3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, на момент, коли у нього виник обов'язок стати на військовий облік і який не було виконано в 7-денний строк, тобто коли мала відбутись подія адміністративного правопорушення - 04 вересня 2019 року, такого складу адміністративного правопорушення, як ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало. Отже, він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до відомостей з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 27.08.2019 року був знятий з військового обліку у зв'язку з вибуттям на нове місце проживання.
8. 19.07.2024 року позивач особисто прибув для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 та написав заяву про взяття на військовий облік (зареєстрована за вхідним № НОМЕР_2 від 19.07.2024 року).
9. 19.07.2024 року, головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 - службовцем ЗСУ ОСОБА_2 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №822 від 25.12.2023 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол №347 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (за вхідним №16554 від 19.07.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і абз. 2 пп. 1 та пп. 7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2023 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 р.), а саме, 27.08.2019 року знявся з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку з переїздом на нове місце проживання (згідно відомостей в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ), проте в семиденний термін після зняття з військового обліку та зміни місця свого проживання не став на військовий облік та по теперішній час не перебував на військовому обліку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відомостями в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося у вересні 2019 року та закінчилося у липні 2024 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття його на військовий облік, що є порушенням правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
10. Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 19.07.2024 року за вх. №16553: «Я ОСОБА_1 , знявся з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 датою 27.08.2019 року та в 7-денний термін не став на облік в жодному РВК. По теперішній час не став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку з тим, що проживав у м. Київ, проходив навчання у вищому навчальному закладі та у зв'язку з обмеженням в роботі військкоматів під час пандемії COVID-19 та під час початку повномасштабної війни. Свою вину визнаю, в подальшому зобов'язуюсь не порушувати правила постановки на облік». В графі заяви, клопотання ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Прошу розглянути без мене».
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
11. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-6 цієї постанови.
12. Відповідач вважає, що позивач вчинив триваюче правопорушення, яке розпочалось з 04.09.2019 року, коли громадянин ОСОБА_1 знявшись з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку зі зміною місця проживання в 7-денний строк не став на військовий облік у військовому комісаріаті (з 2021 року - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) за новим місцем проживання та по теперішній час не перебував на військовому обліку, що було виявлено коли позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про взяття його на військовий облік від 19.07.2024 року, відповідно після виявлення триваючого адміністративного правопорушення було складено протокол №347 за вхідним №16554 від 19.07.2024 р., відтак строки для притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку згідно ст.38 КУпАП не були порушені.
ІV ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
15. Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
16. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
17. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
18. Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
19. Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
20. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
21. Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»).
22. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в чинній редакції) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
23. Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
24. Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зняття позивача з військового обліку) призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
25. Згідно абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зняття позивача з військового обліку) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
26. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів військовозобов'язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
27. Відповідно до пункту 23 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, який діє з 05 січня 2023 року призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку.
28. Підпунктами 8, 10 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року та порушення яких ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
29. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
30. 18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633 ІХ від 11.04.2024.
31. Вказаним Законом статтю 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема частини десятої, встановлено:
32. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
33. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
34. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696 ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024, статтю 210 КУпАП викладено в новій редакції та доповнено частиною третьої, згідно якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
35. Відповідно до відомостей з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 27.08.2019 року був знятий з військового обліку у зв'язку з вибуттям на нове місце проживання
36. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 не прив'язаний до військкомату.
37. Положеннями статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
38. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
39. Доводи апеляційної скарги про те, що норма ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності, набрала чинності з 19.05.2024, тому відповідно до ст.58 Конституції України немає зворотної дії у часі і не може бути до нього застосована, колегія суддів вважає помилковими, оскільки триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми.
40. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказане адміністративне правопорушення є триваючим і було виявлене 19.07.2024р., тобто вже після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696 ІХ від 09.05.2024р., а тому ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП в межах строку накладення адміністративного стягнення.
41. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
42. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
43. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
44. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
45. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
47. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.