Справа № 679/1289/24
Головуючий у 1-й інстанції: Матвєєва Н.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
15 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,
представника позивача - адвоката Бойко В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області Кравчука Віталія Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень (постанови у справі про адміністративне правопорушення),
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області Кравчука Віталія Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2689940 від 27.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
1.2 В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на відсутність доказів з боку відповідача про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 27.07.2024 інспектором ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Кравчуком В.А. винесено постанову серії ЕНА № 2689940 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, в якій зазначено, що водій ОСОБА_1 27.07.2024 року о 00 год 37 хв. в м.Нетішин, вул. Варшавська, керуючи транспортним засобом, не пред'явив посвідчення водія для перевірки, чим порушив п. 2.4 а) ПДР, а також полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
2.2 Не погодившись з постановою поліції, позивач оскаржив її до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2024, позов задоволено, справу закрито, а постанову серії ЕНА № 2689940 від 27.07.2024 скасовано.
3.2 Суд першої інстанції мотивував рішення відсутністю доказів, які б свідчили про керування позивачем 27.07.2024 року о 00 год 37 хв. в м. Нетішин, вул. Варшавська транспортним засобом, внаслідок чого останній на вимогу працівника поліції не пред'явив посвідчення водія для перевірки, чим порушив п. 2.4 а) ПДР. Крім того, за висновком суду першої інстанції, у графі "Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення" не вказано, яким транспортним засобом керував ОСОБА_1 , не зазначено всі норми ПДР України, які порушив водій, а саме п.п. "ґ" п.2.4 ПДР України.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.09.2024 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, оскільки наданий безперервний відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, свідчать про керування позивачем транспортним засобом.
4.3 Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про некоректність оскаржуваної постанови, якою не встановлено транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 та всіх пунктів ПДР України, які ставляться йому в провину. Крім того зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування позивачем транспортним засобом 27.07.2024 о 00.37 год.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху.
5.2 Зі Славутського міськрайонного суду Хмельницької області ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року витребувано адміністративну справу.
5.3 13 грудня 2024 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
5.4 Представник відповідача ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримав 13.12.2024 (згідно довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету).
5.5 Позивач отримав повістку про виклик на вказаний ним номер телефону у додатку Viber.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
1.2 Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
1.3 Відповідно до пп.пп. "а", "б", "ґ" п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
1.4 Пунктом 2.4 (а) ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
1.5 Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1.6 Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
1.7 Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, які доводяться шляхом надання доказів.
1.8 Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
1.9 Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
1.10 Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
1.11 Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
1.12 Спірним питанням у даній справі є правомірність постанови поліції серії ЕНА № 2689940 від 27.07.2024, з огляду на те, що позивач не керував транспортним засобом.
1.13 Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем долучено до матеріалів справи DVD-диск з відеозаписами реєстратора службового транспортного засобу поліції та нагрудної камери поліцейського. Дані відеозаписи безперервні, не мають тривалих переривань, а тому суд враховує їх як належний і допустимий доказ у справі.
1.14 Колегія суддів дослідивши відеозаписи додані до матеріалів встановила, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Jeep Patriot д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому особисто, по вул. Варшавській у м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області о 00.20 год. Під час початку руху автомобіля поліції і увімкнення проблискових маячків, автомобіль позивача зупинився, із нього вийшов позивач у чорній футболці і шортах, закрив його та пішов з місця події. Відеозапис відеореєстратора безперервно зафіксував, що з того боку з-за автобусу працівники поліції привели саме ОСОБА_1 з яким в подальшому спілкувались працівники поліції.
1.15 Враховуючи комендантську годину, що згідно відеозапису навколо не було інших осіб, і з моменту зупинки транспортного засобу до приведення ОСОБА_1 до його ж автомобіля пройшло 30 секунд, колегія суддів вважає, що саме позивач керував даним транспортним засобом. Слід зазначити, що позивач не називає інших осіб, які могли б керувати його транспортним засобом в цей час доби.
1.16 Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що він не керував вказаним транспортним засобом, оскільки безперервним відеозаписом реєстратора службового автомобіля поліції встановлено, що транспортний засіб зупинився, після чого водій намагався покинути місце події. Більше з даного транспортного засобу ніхто не виходив.
1.17 Доводи позивача і оцінка суду про не встановлення транспортного засобу у постанові не відповідають дійсності, оскільки пункт 5 оскаржуваної постанови містить відомості про транспортний засіб яким керував позивач, що узгоджується із відеозаписом.
1.18 Щодо часу вчинення правопорушення слід зазначити, що оскаржувана постанова винесена за не пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ та полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів працівнику поліції для перевірки. З аналізу норм ч. 1 ст. 126 КУпАП випливає, що дане правопорушення вважається закінченим з моменту відмови водія від пред'явлення вказаних документів.
1.19 З відеозапису нагрудної камери працівника поліції (відео «X7NET23_GRPP08») вбачається, що після того, як працівник поліції надав ОСОБА_1 для ознайомлення доказ керування ним транспортним засобом (відеозапис з реєстратора службового ТЗ поліції), о 00:38 год. з боку поліцейського виказано вимогу Чикалу О.М. щодо пред'явлення посвідчення водія, на що останній відмовився. Таким чином, правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП закінчене в момент відмови водія від надання документів, а саме о 00:38 год. 27.07.2024. Вказівка у постанові часу 00:37:30 год. в цілому збігається із обставинами справи з урахуванням можливої похибки встановленого часу на відеореєстраторі та інших приладах поліцейського. Дана похибка є незначною та не змінює фактичних обставин події і не створює у суду сумніву щодо невідповідності оскаржуваної постанови обставнам події.
1.20 Суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 належним йому транспортним засобом та помилково ототожнює час вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП (0:37 год. - час відмови надати документи для перевірки) із часом саме керування транспортним засобом (0:20 год. того ж дня).
1.21 Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова поліції є правомірною і такою що не підлягає скасуванню, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
2.2 Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
2.3 Відповідно до положень статті 139 КАС України, зі сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягають стягненню лише судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постановах від 01 лютого 2022 року по справі № 320/6751/18 та від 28 вересня 2023 року по справі №640/17408/19. Тому понесені відповідачем - суб'єктом владних повноважень судові витрати щодо сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 року скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.