Справа № 560/12472/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
15 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 06.08.2024 ВП №74825544 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування скарги посилається на безпідставність постанови державного виконавця, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вжило усіх заходів щодо виконання рішення суду, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 560/672/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
12 квітня 2024 року Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Постановою від 22 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74825544 з виконання виконавчого листа № 560/672/24, виданого 12 квітня 2024 року та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
10.07.2024 на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла заява стягувача від 09.07.2024 у якій зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду не виконується.
06.08.2024 за №2200-0802-8/76127 у відповідь на вимогу державного виконавця Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024, яке набрало законної сили 15.03.2024, позивачем здійснено з 01.01.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.01.2022 склав 22922,87 грн. Сума доплати за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 становить 64654,62 грн.
06.08.2024 складено акт державного виконавця про невиконання рішення суду.
Постановою від 06 серпня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за невиконання рішення суду у спосіб та порядку, визначеному виконавчим документом №560/672/24, виданим 12 квітня 2024 року, наклав на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач, вважаючи вищевказану постанову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За змістом частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Положенням статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду без поважних причин.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024, яке набрало законної сили 15.03.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2022 ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.01.2022 склав 22922,87 грн.
Сума доплати за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 становить 64654,62 грн.
З 01.03.2023 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії. Розмір пенсії склав 24422,87 грн, однак до виплати з урахуванням максимального розміру 22922,87 грн.
З 01.03.2024 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії. Розмір пенсії склав 25922,87 грн, однак до виплати з урахуванням максимального розміру 23610,00 грн.
Суд вірно звернув увагу на те, що в резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 чітко зазначено про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування обмеження пенсійних виплат максимальним розміром. Тобто, таке зобов'язання стосується в тому числі і перерахунку пенсії з 01.03.2023, 01.03.2024.
Разом з тим, суд встановив, що при подальших перерахунках, зокрема з 01.03.2023, позивачу було здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з проведенням індексації пенсії, проте виплата нарахованої пенсії здійснюється з її обмеженням максимальним розміром.
Також варто зазначити, що з визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати.
Розмір, підстави, порядок виплати пенсії можуть змінюватися, зокрема, у зв'язку із проведенням перерахунку на підставі додатково поданих документів самим одержувачем пенсії. Водночас при проведенні наступних перерахунків пенсії мають враховуватись рішення судів, прийняті у справах, що стосуються такої пенсії, в тому числі щодо відсутності підстав для обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 13.02.2024 у справі №560/672/24, станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач правомірно виніс постанову від 06.08.2024 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу у виконавчому провадженні №74825544 за невиконання рішення суду без поважних причин, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, що остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати усіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судових захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 5100,00 грн за повторне невиконання рішення суду.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.