Справа № 560/8550/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
15 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №222550015490 від 15.02.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.09.2000 по 03.01.2008 на посаді заступника директора з питань гуманітарної освіти і виховання, заступника директора з виховної роботи та викладача фізики, математики та вищої математики Кам'янець- Подільського індустріального технікуму, Державного вищого навчального закладу "Кам'янець-Подільський індустріальний коледж" до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язано Головне управління Пенсійному фонді України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком з 20.11.2023 згідно Закону №1058-IV.
Згідно із записами трудової книжки від 28.08.1986 серії НОМЕР_1 позивач працювала:
- з 22.08.1986 по 27.09.1988 - на посаді вчителя математики Кам'янець-Подільської середньої школи №8;
- з 21.12.1990 по 10.06.1992 - на посаді вчителя фізики середньої школи №59 ЗГВ;
- з 27.08.1992 по 28.08.1995 - на посаді педагога-організатора Кам'янець- Подільської школи-гімназії №14;
- з 28.08.1995 по 01.09.2000 - на посаді викладача фізики Кам'янець- Подільського індустріального технікуму;
- з 01.09.2000 по 03.01.2008 - на посаді заступника директора з питань гуманітарної освіти і виховання Кам'янець-Подільського індустріального технікуму, Державного вищого навчального закладу "Кам'янець-Подільський індустріальний коледж" (Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2007 №989 Кам'янець-Подільський індустріальний технікум перейменовано в ДВНЗ "Кам'янець-Подільський індустріальний коледж").
- з 03.01.2008 по даний час - на посаді заступника директора з виховної роботи ДВНЗ Кам'янець-Подільський індустріальний коледж, Кам'янець-Подільський фаховий коледж індустрії, бізнесу та інформаційних технологій (Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.05.2000 №629 ДВНЗ Кам'янець-Подільський індустріальний коледж перейменовано в Кам'янець-Подільський фаховий коледж індустрії, бізнесу та інформаційних технологій.).
08.02.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про виплату грошової допомоги у вигляді 10 пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №222550015490 від 15.02.2024 відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки за відсутності необхідного 30 років стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років права на грошову допомогу у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення позивач немає.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції чинній до внесення до неї змін законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, які визнано неконституційними), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж" (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17, від 09.12.2021 по справі №264/6871/16-а, від 15.06.2022 по справі №200/854/19-а.
Підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій слугувало те, що позивач не має 30 років роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що в ході аналізу наданих документів, встановлено, що неможливо зарахувати спеціальний стаж, оскільки посада "заступник директора з питань гуманітарної освіти і виховання Кам'янець-Подільського фахового коледжу" відсутня в переліку закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Разом з тим, відповідно до довідки №30 від 15.01.2024 року ОСОБА_1 з 01.09.2000 по 03.01.2008 працювала на посаді заступника директора з питань гуманітарної освіти і виховання Кам'янець-Подільського фахового коледжу.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 .
Судом встановлено, що під час роботи на посаді заступника директора з питань гуманітарної освіти і виховання, заступника директора з виховної роботи з 01.09.2000 по 03.01.2008 позивач на умовах внутрішнього сумісництва працювала викладачем фізики, математики та вищої математики.
Посада викладача фізики, математики та вищої математики-передбачена Переліком №909.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до яких, зокрема, віднесено посади директора (завідувача) навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, їх заступників з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи, завідувача навчально-методичного кабінету (лабораторії), а також посади методиста та вихователя-методиста.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 затверджена Схема тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, відповідно до якої посада заступника керівника навчального закладу відноситься до переліку посад педагогічних працівників, тому, посада "заступник директора з виховної роботи" входить до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи з 01.09.2000 по 03.01.2008 на посаді заступника директора з питань гуманітарної освіти і виховання, заступника директора з виховної роботи Кам'янець-Подільського індустріального технікуму, Державного вищого навчального закладу "Кам'янець-Подільський індустріальний коледж" має бути зарахований до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Тобто страховий стаж позивача на посадах освіти складає понад 30 років.
Таким чином, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 на посадах освіти складає понад 30 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вона має право на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Тому, невиплата відповідачем грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, позивачу з підстав того, що у неї немає відповідного страхового стажу, є протиправною.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.