Справа № 560/8264/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
14 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Селівакіна І.О. звернувся до суду з позовною заявою до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 04.04.2024 №29 (94) "про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату".
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 14.05.2024 "про виявлення академічного плагіату у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату", затвердженого на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол засідання №10 (60).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не вчинило всю повноту дій для забезпечення участі позивача у процедурі прийняття оскаржуваних рішень, обмежившись вчиненням лише формальних дій. Зазначив, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не має повноважень перевіряти та встановлювати наявність фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 . Позивачем вказано, що поняття "академічний плагіат" з'явилося на рівні Закону 06.09.2014, а тому як при написанні, так і при захисті наукової дисертації ОСОБА_1 не міг дотримуватись вимог, яких ще не було запроваджено до законодавства України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
26 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у вересні 2023 року до Національного агентства надійшла скарга (лист № 26/1-АД) в електронній формі від ОСОБА_2 щодо виявлення в захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби", поданої на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
Секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт № 59/С3-23 від 11.09.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам п. 6-7 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 скарги ОСОБА_2 від 11.09.2023 № 26/1-АД та передав його разом із скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики.
Комітет з питань етики на своєму засіданні 19.09.2023 ухвалив рішення №39 (52) про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 , обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби", поданої на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
Копію скарги з додатками також надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Харківського національного медичного університету та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу - ОСОБА_1 , а також оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства. Також зазначені суб'єкти були поінформовані про право закладу або його правонаступника, у якому відбувався захист дисертаційного дослідження, та особи, стосовно дисертації якої подано скаргу, до початку розгляду справи Комітетом з питань етики подавати особисто або через уповноважену особу (представника) не пізніше дня, наступного за днем оприлюднення Національним агентством дати, призначеної для розгляду справи Комітетом з питань етики, власні письмові пояснення стосовно інформації в скарзі/повідомленні щодо наявності у дисертації та/ або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, а також будь-які документи та матеріали на спростування (підтвердження) викладених у них доводів або відмовитися від надання будь-яких пояснень.
Комітет з питань етики на своєму засіданні 04.04.2024 ухвалив рішення № 29 (94), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату.
Відповідно до протоколу № 10 (60) від 14.05.2024 Національним агентством на своєму засіданні розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення від 04.04.2024 № 29 (94)) та вирішено встановити у захищеній 25 червня 2014 року на засідання спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" факти академічного плагіату та звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук, надіслати до Міністерства освіти і науки України копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.
Згодом, Національне агентство листами від 22.05.2024 №1045 та №1046 звернулось до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивачем до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях визначені Законом України "Про вищу освіту".
Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначено Законом України "Про вищу освіту". Статтею 17 цього Закону передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Серед органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень, є Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (пункт 8 частини 1 статті 12 Закону України "Про вищу освіту".
Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України "Про вищу освіту" у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад розглядає звернення, заяви і скарги щодо порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 ст.1 Закону України "Про вищу освіту" академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Частиною 4 ст.42 Закону України "Про освіту" визначено, що порушенням академічної доброчесності вважається:
академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ'єктивного оцінювання результатів навчання.
Частиною 6 статті 69 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що заклади вищої освіти та наукові установи здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату - оприлюдненню (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворенню опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
Згідно із частиною 9 ст.19 Закону України "Про вищу освіту" у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад розглядає звернення, заяви і скарги щодо порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Відповідно до п.8 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженим рішенням Національного агентства від 21.06.2022 (протокол № 10 (15)) (який був чинний на момент подання скарги, а саме 11.09.2023) скарга/повідомлення реєструється у секретаріаті Національного агентства. Про надходження скарги/повідомлення секретаріат Національного агентства невідкладно повідомляє заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок діяльності. За дорученням заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок, секретаріат Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пункту 6 Порядку у строк до трьох (сімох - для скарг/повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у наукових роботах, за результатами захисту яких видано диплом доктора (кандидата) наук) робочих днів з дати її надходження.
У разі відповідності поданої скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку, у той самий строк, за дорученням заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок діяльності, секретаріат Національного агентства:
1) оприлюднює скаргу/повідомлення:
- щодо дисертації (наукових публікацій) на здобуття ступеня доктора філософії в інформаційній системі Національного агентства;
- щодо дисертації (наукових публікацій) на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук на офіційному сайті Національного агентства;
2) надсилає електронні копії скарги/повідомлення:
- до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення;
- до особи, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу/повідомлення, якщо відомо про спосіб зв'язку з останньою;
3) надає результати перевірки голові Комітету з питань етики (далі - Комітет).
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт №59/С3-23 від 11.09.2023 про результати перевірки на відповідність вимогам п. 6-7 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 скарги ОСОБА_2 від 11.09.2023 № 26/1-АД та передав його разом із скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики.
19.09.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 39 (52) про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 , обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби", поданої на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що спірне рішення Комітету з питань етики є процедурним, не породжує правових наслідків для позивача, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження. Це рішення з урахуванням його змісту, висновків та вирішених питань не має впливу на права, обов'язки та інтереси позивача як учасника освітнього процесу, не скасовує присудження наукового ступеня, не звужує і не скасовує його прав, а отже, не породжує й правовідносин, у яких виникає публічно-правовий спір, за результатом вирішення якого може бути ухвалене судове рішення, яке б відповідало завданню адміністративного судочинства.
Процедурні рішення, які передують прийняттю Національним агентством рішення про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня, не можуть бути самостійним предметом судового оскарження, оскільки не порушують права учасників цих відносин і, відповідно, не породжують для них права на судовий захист. Воно носить суто інформаційно-рекомендаційний характер для забезпечення виконання основних завдань та функцій Національним агентством.
Такі рішення можуть бути оцінені судом лише після прийняття Національним агентством відповідного рішення та у межах розгляду справи, предметом якої є оскарження такого рішення особою, чиїх прав воно стосується.
Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 640/23574/20.
Крім того, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 04.04.2024 №29 (94) "про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату".
У розрізі сформульованих позовних вимог варто зазначити, що дії та заходи, які передували прийняттю оскарженого рішення, так само не можуть бути предметом судового розгляду як такі, що не несуть жодних наслідків для позивача.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
В той же час, зі змісту спірного рішення видно, що воно містить рекомендацію Нацагентству, зокрема, прийняти рішення про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату".
Приймаючи до уваги те, що безпосередньо вказаним рішення до позивача не застосовано негативні наслідки, у тому числі, що передбачені Законом України "Про вищу освіту", рішення має лише рекомендаційний характер, колегія суддів також вважає, що воно не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності належних правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 04.04.2024 №29 (94) "про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату".
Стосовно доводів апелянта про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 14.05.2024 "про виявлення академічного плагіату у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату", затвердженого на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол засідання №10 (60), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, апелянт вказав на те, що ОСОБА_2 тричі звертався до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти зі скаргами на дисертацію позивача та двічі відповідач відмовляв ОСОБА_2 у прийнятті його скарг на підставі п.п. 6-7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженим рішенням Національного агентства від 21.06.2022 (протокол № 10 (15).
Однак, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що за змістом пункту 13 Порядку розгляду скарг/ повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженим рішенням Національного агентства від 24.10.2023, навіть відкликання скарги/повідомлення не є підставою для припинення її розгляду.
Більше того, рішення відповідача прийняті за результатами попередньо поданих скарг ОСОБА_2 не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.
Стосовно ж позиції апелянта, що НАЗЯВО не має повноважень перевіряти та встановлювати наявність фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 , оскільки захист позивача відбувся 25.06.2014 року, а саме по собі поняття "академічного плагіату" було запроваджено до законодавства України із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про вищу освіту", що набрав чинності 06.09.2024, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на таке.
Так, сторонами не заперечується, що захист дисертації позивача відбувся 25.06.2014.
Однак, рішення Атестаційної колегії про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук було прийнято 23.09.2014, тобто після набрання чинності Закону України "Про вищу освіту" № 1556-ХІІ, що також сторонами не заперечується.
Під час написання позивачем дисертації в українському законодавстві вже діяли норми що закріплювали необхідність дотримання академічної доброчесності.
Так, Закон України "Про освіту" від 21.05.1991, а саме ст.56 визначала обов'язок науково-педагогічних працівників дотримуватися правил етики та моралі.
Схожий обов'язок містився і у ст.5 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13.12.1991, яка проголошувала, що вчений при здійсненні наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності зобов'язаний: додержуватися етичних норм наукового співтовариства, поважати право на інтелектуальну власність.
Проте, апелянт наполягає на тому, що за результатами проведеної перевірки, рішенням спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 03 при Харківському національному медичному університеті від 22.06.2016 протоколом №9 констатовано, що "окремі фрагменти дисертації позивача та його наукової керівниці ОСОБА_3 є схожими. У той же час, у таких фрагментах дисертація позивача містить посилання на ті ж джерела та тих самих авторів, на які посилалася ОСОБА_3 . Позивач та його наукова керівниця виконували свої дисертаційні роботи в межах однієї науково-дослідницької роботи, на підставі спільних частин дослідження, результати яких викладені в матеріалах досліджень обох дисертацій, у висновках, а також у двох статтях, що спочатку були опубліковані ОСОБА_3 у моноавторстві, а потім авторство було поділено із співвиконавцями наукової роботи, в тому числі позивачем. ОСОБА_3 , як наукова керівниця позивача, була детально обізнана із змістом наукової роботи позивача та не висувала претензій до вживання позивачем подібних текстових фрагментів.".
З даного приводу слід наголосити, що на момент написання та захисту позивачем дисертації діяв Порядок присудження наукових ступенів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 (далі - Порядок № 567), що регулював питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 567 (в редакції, що була чинна на момент захисту дисертації позивача) якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки.
У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.
Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.
Відповідно до пункту 38 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197 (далі - Порядок №1197) особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.
Згідно з пунктом 40 Порядку №1197, у МОН розглядаються звернення щодо порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації за поданням Національного агентства - безстроково.
Пунктом 41 Порядку №1197 визначено, що звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку.
Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації:
з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації;
з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання;
з посиланням на норми законодавства.
Національне агентство не розглядає звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в дисертаціях, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, щодо яких МОН прийнято рішення про скасування рішення докторської ради про присудження наукового ступеня доктора наук, про позбавлення наукового ступеня, про скасування рішення відповідної ради про присудження наукового ступеня та визнання відповідного диплома недійсним у зв'язку із добровільною відмовою особи від наукового ступеня.
Отже, незалежно від періоду часу коли відбувся захист дисертації, законодавством передбачена можливість перевірки її на наявність фактів академічного плагіату, текстових запозичень без посилання на джерело.
Відтак, твердження апелянта, що відповідач не має повноважень перевіряти та встановлювати наявність фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 є хибними.
При цьому, слід наголосити, що відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Отже, надання переваг певним особам, в тому числі, щодо відповідальності, відповідно до часового проміжку захисту дисертації, буде суперечити Конституції України.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 567 (в редакції, що була чинна на момент захисту дисертації позивача) вже існувало положення, що "виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня".
З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання рішення суду першої інстанції протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив правильний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.