Справа № 120/16490/23
Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
13 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.08.2023 № 025650000404 "Про відмову в перерахунку", яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його роботи на посаді голови Глуховецької селищної ради з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області перевести з 08.08.2023 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу", здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області від 08.08.2023 № 10 та № 11.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок ).
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1976 року ОСОБА_1 26.06.1987 року було обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 20 скликання від 26.06.1987 року;
26.03.1990 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 21 скликання від 14.03.1990 року, 16.05.1994 року прийняв присягу державного службовця та присвоєно десятий ранг державного службовця;
22.07.1994 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до рішення І сесії 22 скликання від 22.07.1994 року;
12.06.1997 року набув статусу голови Глуховецької селищної ради відповідно до розділу 5 пункту 3 Закону України "Про місцеве самоврядування";
21.04.1998 року обрано головою Глуховецької селищної ради відповідно до протоколу територіальної комісії від 29.03.1998 р.;
09.12.1999 року присвоєно 9 ранг державного службовця відповідно до розпорядження голови рай.ради від 09.12.1999 року № 192;
25.05.2002 року звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень п.1 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення територіальної виборчої комісії від 31.03.2002 року;
25.04.2006 року обраний селищним головою селища Глухівці відповідно до рішення №1 1 сесії 5 скликання від 25.04.2006 року та присвоєно 7 ранг 4 категорії відповідно до ст. 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";
24.11.2010 року обраний селищним головою смт. Глухівці відповідно до рішення № 1 1 сесії 6 скликання від 24.11.2010 року та присвоєно 7 ранг 4 категорії відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";
06.11.2015 року звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень відповідно п. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Глуховецької виборчої комісії від 06.11.2015 року.
08.08.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про переведення його на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", додавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області від 08.08.2023 за № 10 та 11.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії №025650000404 від 11.08.2023, прийнятим за принципом екстериторіальності, йому було відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1976 ОСОБА_1 з 26.06.1987 був обраний головою Глуховецької селищної ради на посаду, яка з 04.07.2001 віднесена до посад, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", тобто стаж державної служби становить 14 років 5 днів. Станом на 01.05.2016 заявник не займав посади, віднесеної до категорії посад, передбаченої статтею 25 Закону № 3723.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Отже, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок №283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно із п.2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюється, серед інших, четверта категорія посад, до якої належать посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Згідно із п.4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 в справі №735/939/17.
Враховуючи наведене, відповідні періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 26.06.1987 по 06.11.2015 підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Закон України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" набрав чинності 04.07.2001.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 в період з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015. був обраний селищним головою смт. Глухівці, та його стаж на цій посаді станом на 01.05.2016 складає більше 24 років. Вказана посада віднесена до четвертої категорії посад органів місцевого самоврядування.
Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії №025650000404 від 11.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, порушене право позивача в повній мірі відновлено шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період його роботи на посаді селищного голови Глуховецької селищної ради з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015.
Стосовно доводів апеляційної скарги в частині відсутності підстав для переведення позивача на пенсію державного службовця, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.
Згідно із ч.1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивачів у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу".
Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Особа, яка має право на різні види пенсій, може таким правом скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане висловлене у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 26.06.1987 по 25.05.2002 та з 25.04.2006 по 06.11.2015. був обраний селищним головою смт.Глухівці, та його стаж на цій посаді станом на 01.05.2016 складає більше 24 років.
Враховуючи, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 мав понад 20 років спеціального стажу (з урахуванням того, який зараховується за цим рішенням), то суд першої інстанції прийшов до правильного переконання щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 08.08.2023 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу".
В той же час, колегія суддів вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
За приписами пунктів 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Так, на момент звернення позивача з заявою про переведення його на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Крім того, судом першої інстанції проігноровано, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" №11 від 08.08.2023, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", видана Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області за посадою селищного голови заступника станом на липень 2023 року.
При цьому, у довідці зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Між тим, колегія суддів звертає увагу, що позивач звільнений з посади селищного голови ще 06.11.2015 року, а відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивач не сплачував страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам ч.1 ст. 37 Закону № 3723-XII.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону № 3723-XII, однак без врахування довідок від 08.08.2023 №10 та №11, виданих Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області станом на липень 2023 року.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, що вказує на наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року скасувати в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області перевести з 08.08.2023 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу", здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Глуховецькою селищною радою Хмільницького району Вінницької області від 08.08.2023 № 10 та № 11.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області перевести з 08.08.2023 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до норм Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу", здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
В решті позову в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.