Справа № 745/582/24 Суддя (судді) першої інстанції: Даньков О.М.
15 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасименка Сергія Олександровича серії ЕНА № 2404421 від 16.06.2024. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. І ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2024 р. позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Герасименка Сергія Олександровича серії ЕНА № 2404421 від 16.06.2024.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених адвокатських витрат 4000 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Чернігівській області на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог в цій частині, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині розподілу судових витрат.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.01.2025.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, причіп легковий-В, марки ПГМФ 8302, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_2 , відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 (а.с. 8). Із копії паспорту та посібника з експлуатації причіпа вантажного ПГМФ 8302 вбачається, що причіп вантажний відповідає ТУ 21594899.004-2000 і визнаний придатним для експлуатації, (а.с. 9-24). З дослідженої в судовому засіданні копії постанови серії ЕНА №2404421 від 16.06.2024 року, винесеної інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Сосниця) відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції Герасименком Сергієм Олександровичем, вбачається, що ОСОБА_1 16.06.2024 року, о 12 годині 05 хвилин, в смт. Сосниця, провул. Зелений, керував автомобілем ВАЗ-210994-20, д.н.з. НОМЕР_3 , та не мав бризговиків на причіпі, чим порушив п. 31.4.7.е. ПДР - керував ТЗ, у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій. Ст. 121, ч.1 126 КУпАП. Прийняте по справі рішення, штраф 340 грн, (а.с. 26).
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не довів обґрунтованість та відповідність діючому законодавству постанови про накладення адміністративного стягнення, не надав суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, фото та відео матеріали, а сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки само по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого адміністративного порушення.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими в частині розподілу судових витрат, позаяк ГУНП в Чернігівські області не погоджується з винесеним рішенням в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн, такі витрати вважає завищеними.
З матеріалів вбачається, що інтереси позивача представляє його син - адвокат Худяков Анатолій Геннадійович. Однак, одночасно в матеріалах відсутні докази понесених позивачем витрат, відсутня квитанція на оплату послуг адвокату на суму пред'явлену до стягнення 8478,40 грн.
На переконання апелянта, відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегією суддів рішення суду першої інстанції переглядається згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України, в частині розподілу судових витрат на надання правничої допомоги адвоката.
Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів наголошує, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Судом першої інстанції під час вирішення спору в цій частині було досліджено, що повноваження адвоката Худякова А.Г. підтверджені договором про надання правової допомоги від 16.06.2024, додатком до договору, актом приймання-передачі наданих послуг та ордером серії АА № 1457198, (а.с. 30-35).
Із акту приймання-передачі наданих послуг вбачається, що загальна вартість послуг становить 8478,40 грн. (а.с. 27).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування понесених адвокатських витрат у сумі 8478,40 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності, ціні позову, а отже, підлягає зменшенню та стягненню з відповідача витрат в розмірі 4000 грн.
Тож, стороною позивача подані необхідні документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката, що давало суду першої інстанції підстави для розподілу судових витрат.
Колегія суддів бере до уваги те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Таким чином, з урахуванням опису кожної складової наданих послуг, зазначених у акті, беручи до уваги складність справи, ціну позову та підстави, з яких суд першої інстанції виходив при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 8478,40 грн до 4000 грн. У цій частині така сума відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною/співмірною, а витрати реально понесеними.
Щодо доводів апелянта про те, що інтереси позивача представляє його син - адвокат Худяков Анатолій Геннадійович, однак, одночасно в матеріалах відсутні докази понесених позивачем витрат, відсутня квитанція на оплату послуг адвокату на суму пред'явлену до стягнення 8478,40 грн, колегія суддів зазначає про те, що, по перше, надання правничої допомоги родичам за умови наявності чинного договлору не заборонено законодавством в частині розподілу судових витрат, по друге, за приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, умови оплати послуг визначаються договором, при цьому, не ставиться у обов'язок наявність вже сплаченої суми за надання таких послуг, адже передбачає, що сума сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою. Крім того, згідно умов додатку № 3 до договору про надання правничої допомоги, зокрема, п. 3, сторони домовилися, що клієнт сплачує вартість послуг адвокатського об'єднання по факту надання послуг та розгляду судом позовної заяви (скарги).
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката, яку було зменшено до 4000 грн, при цьому, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 272, 286, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно норм ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко