Справа № 640/20727/21
15 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді: Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Черпака Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 року залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 року, 25.12.2024 скаржником подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, у вищезазначеному клопотанні, в якості поважності причин пропуску строку апелянтом заявлено про поновлення строку, в якості поважності причин пропуску строку представником апелянта зазначено, що у зв'язку з тим, що апеляційна скарга вперше подана відповідачем вчасно, проте повернута судом апеляційної інстанції, через несплату судового збору.
Також, апелянт зазначає, що в розумні строки повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, тобто скористався своїм законним правом і посилається на судову практику касаційної інстанції.
Окрім того, відповідач зазначає, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження пов'язана із запровадженням на території України воєнного стану, повноцінна діяльність відповідача була унеможливлена, існує постійна загроза ракетними обстрілами, які вплинули на звичайний режим роботи працівників, та довготривалими відключеннями електропостачання.
Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.
Разом з тим, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, починаючи з моменту отримання копії оскаржуваного рішення.
Дослідивши наведені доводи та докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного адміністративним судочинством.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції, під час первинної подачі апеляційної скарги, для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2022 року по справі № 640/16836/21.
Отже, посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається скаржник, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку.
Дослідивши обставини справи та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 року, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Станом на 15.01.2025 року від апелянта додаткові докази підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження не надходили.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак