Справа № 580/740/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
15 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Грибан І.О., Мельничука В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 застосувавши для обчислення індексацію місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року, та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на час звільнення зі служби, відповідач протиправно не провів з позивачем усі необхідні розрахунки на які він мав право, за час проходження військової служби, зокрема йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Військової частини НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року.
Апеляційна скарга мотивована пропуском ОСОБА_1 установленого процесуальним законом місячного строку для звернення до суду.
Відповідач зазначає, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 28 жовтня 2020 року, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 01 лютого 2022 року, тобто майже через 15 місяців після отримання належної виплати індексації грошового забезпечення.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Позивач звільнений з військової служби в запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2018 №139 (по стройовій частині).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 по справі №580/867/20 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Суд також встановив, що згідно довідки від 06.09.2021 №442 в/ч НОМЕР_1 нарахував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення на суму 40538,27 грн за період з 01.06.2016 по 28.02.2018, обчисливши індексацію місяця підвищення (базового місяця) - січень 2014 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити йому перерахунок і виплату заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Відповідач листом від 07.09.2021 №1588/39/1326 повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення проведена на виконання рішення суду відповідно до вимог Закону та нормативних актів.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 діяв протиправно, не взявши для обчислення та нарахування індексації грошового забезпечення позивачу "базовий" місяць січень 2008 року. За встановлених обставин, враховуючи, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено "базовий" місяць, суд вважав, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням січня 2008 року як "базового" місяця та здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період, виплатити її з урахуванням виплачених сум.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.
За приписами частин 1 та 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений зі служби у Військовій частині НОМЕР_1 27 червня 2018 року.
Поряд з цим, остаточний розрахунок з позивачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №580/867/20 проведено 28 жовтня 2020 року.
Натомість, позивач звернувся до суду з даним позовом 27 січня 2022 року.
Отже, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами.
Так, у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Також, в постанові від 07 вересня 2023 року по справі № 160/914/23 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
З огляду на викладене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права внаслідок чого, відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року підлягає скасуванню та дані позовні вимоги слід залишити без розгляду.
Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 02 травня 2024 року у справі № 420/26754/23.
Відповідно до частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Приписи пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, зміст яких зазначено вище.
Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Виходячи з наведеного, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами та не наведенням поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги слід залишити без розгляду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: І.О. Грибан
В.П. Мельничук