Справа № 620/15085/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
14 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 19.09.2023 №1804 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.09.2023 №466 о/с про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити з 25.09.2023 на службі в поліції на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на його користь середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу та понесені ним судові витрати.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Станом на 14 січня 2025 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 10.09.2023 №1238 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" за фактом дорожно-транспортної пригоди за участю поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 , яка мала місце 09.09.2023.
За наслідками службового розслідування та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, який затверджений 18.09.2023 начальником ГУНП в Чернігівській області В. Нідзельським.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено факт порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, ст.16 Закону України "Про автомобільний рух", вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області, Національної поліції України, у частині керування в стані алкогольного сп'яніння 09.09.2023 транспортним засобом та вчинення дій, що підривають довіру та авторитет Національної поліції, поліцейський відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 19.09.2023 № 463 о/с допущено до виконання службових обов'язків поліцейського, після закінчення службового розслідування, з 19.09.2023 сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області В.Нідзельським від 19.09.2023 №1804 сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, ст.16 Закону України "Про автомобільний рух", вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області, Національної поліції України, у частині керування в стані алкогольного сп'яніння 09.09.2023 транспортним засобом та вчинення дій, що підривають довіру та авторитет Національної поліції.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області В.Нідзельським від 22.09.2023 №466 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено з поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 25.09.2023.
Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області В.Нідзельським від 30.10.2023 №538 о/с внесено часткові зміни до наказу начальника ГУНП в Чернігівській області від 22.09.2023 №466 о/с та звільнено сержанта поліції ОСОБА_1 з 30.09.2023.
Вважаючи вищевказані накази відповідача протиправними, а звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580 національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону №580).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В силу пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини 1 та 2 статті 19 Закону №580).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із частинами 2, 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За правилами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/3280 (далі - Порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 Розділу VI Порядку).
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2023 до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 20:07 год. за адресою: Прилуцький район, Варвинська ОТГ, с. Журавка, вул. Незалежності, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ВАЗ 21099", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 .
Встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Volvo FH 13400", д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FRUIE HAYF, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ТОВ "АКВІЛОМ-ТРАНС", рухався по другорядній автодорозі в бік вул. 40-річчя Перемоги с.Журавка, не надав перевагу в русі автомобілю "ВАЗ 21099", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 , котрий рухався головною дорогою по вул. Незалежності.
В результаті ДТП поліцейський ВРПП Прилуцького РВП сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Прилуцької центральної міської лікарні з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, закрита травма живота під питанням, алкогольне сп'яніння під питанням (забір крові).
Також, в результаті ДТП отримали тілесні ушкодження пасажири автомобіля "ВАЗ 21099", які перебували в салоні автомобіля разом із сержантом поліції ОСОБА_1 а саме: гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у вигляді ЗЧМТ, СГМ, перелом кісток носу, численні ушиблені рани волосяної частини голови, госпіталізований до травматологічного відділення Прилуцької міської лікарні та гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у вигляді ЗЧМТ, СГМ, забійна рана лобної ділянки голови, рвані рани правої гомілки.
Водій автомобіля "Volvo FH 13400" внаслідок ДТП тілесних ушкоджень не отримав.
Автомобілі "ВАЗ 21099", д.н.з. НОМЕР_1 , та "Volvo FH 13400", д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом FRUIE HAYF, д.н.з. НОМЕР_3 , отримали механічні пошкодження.
Дана подія зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал національної поліції України" (журналу єдиного обліку) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за №11986, №11980, №11989 від 09.09.2023.
10.09.2023 за даним фактом П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у місті Чернігові) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620231001500003324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
10.09.2023 наказом ГУНП в Чернігівській області № 1238 за даним фактом призначено службове розслідування.
Наказами ГУНП в Чернігівській області від 11.09.2023 №1741 та від 12.09.2023 № 449 о/с на період проведення службового розслідування поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 з 12.09.2023 відсторонено від виконання службових обов'язків.
Під час службового розслідування на адресу дисциплінарного комісії Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" Чернігівської обласної ради надано результати токсилогічного дослідження № 941 від 14.09.2023, а саме дослідження біологічних зразків ОСОБА_1 , відібраних у останнього 09.09.2023. За результатами у сечі сержанта поліції ОСОБА_1 виявлено етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) - 1,37 г/л(%о), у крові - 1,33 г/л (%о).
Крім того, матеріали справи підтверджують, що всім поліцейським ВРПП Прилуцького РВП, ВПД №1 та ВП №1 неодноразово на ранкових інструктажах, оперативних нарадах, нарадах про підведення підсумків роботи за місяць наголошується про заборону вживання алкоголю в робочий час та особливо керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння. Також на цю тематику неодноразово надсилалися службові телеграми ГУНП області, які під підпис кожному поліцейському були доведені особисто, про, що вони ставили свій особистий підпис у відомостях ознайомлення особового складу.
Наказом Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" визначено ряд додаткових заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню поліцейськими правопорушень, зокрема керівникам головних управлінь НПУ в областях застосовувати за результатами службових розслідувань за випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.
Проведеним аналізом службової документації Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області з дисципліни та законності встановлено, що на виконання доручення ГУНП в Чернігівській області від 29.06.2022 №72д/124/01/51-2022 "Про додаткові заходи щодо посилення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області" сержант поліції ОСОБА_1 ознайомлювався з вимогами керівництва про неприпустимість нехтування Присягою працівника поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських, вимогами Дисциплінарного статуту, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, правилами особистої безпеки під час виконання службових обов'язків, а також вимоги керівництва щодо безальтернативного звільнення з Національної поліції України за перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вживання наркотичних речовин, вчинення прогулів, кримінальних правопорушень, адміністративних правопорушень пов'язаних з корупцією, та інших проступків, несумісних з подальшим проходженням служби.
На виконання доручення ГУНП в Чернігівській області від 18.08.2022 №92д/124/01/51-2022 "Про додаткові заходи щодо посилення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області" сержант поліції ОСОБА_1 ознайомлювався з вимогами керівництва.
На виконання доручення ГУНП в Чернігівській області від 02.12.2022 №130д/124/01/51-2022 "Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області", сержант поліції ОСОБА_1 ознайомлювався з вимогами керівництва.
Також, сержант поліції ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами зазначеного вище наказу НПУ від 19.07.2022 № 507 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", про що свідчить його підпис на зобов'язанні.
В ході проведеного службового розслідування з дослідженням службової документації Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області встановлено, що керівництвом Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області неодноразово наголошувалась вимога до керівників територіальних та структурних підрозділів поліції щодо проведення з підпорядкованим особовим складом профілактичної та навчальної роботи по дотриманню поліцейськими службової дисципліни та транспортної дисципліни, що постійно доводилось шляхом видання відповідних наказів та доручень.
Таким чином, вивченням в ході службового розслідування матеріалів, пояснень очевидців події, встановлено факт порушення сержантом поліції ОСОБА_1 вимог законодавства України в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що мало місце 09.09.2023, тим самим вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості.
Дисциплінарна комісія звернула увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).
Таким чином, проведеним службовим розслідуванням, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що поліцейським ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержантом поліції ОСОБА_1 не дотримано вимоги чинного законодавства у зв'язку з чим в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме: грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, ст. 16 Закону України "Про автомобільний рух", вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, у частині керування в стані алкогольного сп'яніння 09.09.2023 транспортним засобом та вчинення дій, що підривають довіру та авторитет Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 19.09.2023 № 1804 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, ст. 16 Закону України "Про автомобільний рух", вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, у частині керування в стані алкогольного сп'яніння 09.09.2023 транспортним засобом, вчинення дій, що підривають довіру та авторитет Національної поліції України, поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_4) притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Реалізовано дисциплінарний наказ шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області про звільнення позивача від 22.09.2023 року № 466 о/с.
В подальшому з урахуванням доданого до матеріалів позову довідок № 334 22.09.2023 та від 25.09.2023 № 43 про тимчасову непрацездатність особи рядового та начальницького складу, наказом ГУНП в Чернігівській області від 30.10.2023 № 538 о/с внесено частково зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 22.09.2023 № 466 о/с та сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено з 30.09.2023.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що в ході проведення службового розслідування комісія врахувала усі обставини, які обтяжують відповідальність позивача та які пом'якшують. Вказані висновки суд вважає такими, що відповідають обставинам, встановленим в ході службового розслідування.
Як вбачається з висновку службового розслідування, сутність виявлених порушень полягає в порушенні вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Матеріалами службового розслідування підтверджується, що поведінка позивача є цілком несумісною з вимогами, які ставляться до поліцейських, особливо в період дії воєнного стану.
Згідно з ч. 3, 7, 8, 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За частинами 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З аналізу положень Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту вбачається, що зазначений перелік визначений таким чином, що кожне наступне стягнення є суворішим за попереднє.
Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є найсуворішим дисциплінарним стягненням.
Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, а також вчинення проступку позивачем в період дії воєнного стану, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Крім того, звільнення позивача зі служби мало підставою вчинення саме дисциплінарного проступку та реалізації дисциплінарного стягнення, які не є видом відповідальності за кримінально каране діяння.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З огляду на викладене, відповідачем доведено в повному обсязі обґрунтованість прийняття спірних наказів та пропорційність обраного виду дисциплінарного стягнення вчиненому позивачем порушенню, тому спірні накази відповідача прийняті на підставі та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягають, вимоги позову в частині поновлення на посаді та оплати вимушеного прогулу як похідні, також слід залишити без задоволення.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.