№ справи: 752/2957/24-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1636/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Мазур Ю.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
14 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий - Немировська О.В.,
судді - Желепа О.В., Стрижеус А.М.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року,
встановив:
у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений 11.02.2020 між нею та ОСОБА_2 та стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року позов було задоволено.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року було внесено виправлення до резолютивної частини рішення суду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник відповідача - ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, а також просить надати сторонам строк для примирення 6 місяців та зупинити провадження у справі на вказаний строк.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника відповідача - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачки - ОСОБА_5 вказував, що сторони уклали шлюб уклали шлюб 11.02.2020. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе. Останнім часом шлюбні відносини між нами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Також було заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , в розмірі частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року позов було задоволено - розірвано шлюб, укладений 20.02.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , в розмірі частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.02.2024 до досягнення дитиною повноліття.
Справа була розглянута судом першої інстанції в спрощеному позовному провадженні у відсутність сторін.
Після відкриття апеляційного провадження по справі, 19.11.2024 ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів та закрити провадження по справі в цій частині в зв'язку з відмовою від частини вказаних позовних вимог. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд першої інстанції вважав встановленим, що сімейне життя позивача з відповідачем не склалося, після народження дитини відносини між сторонами погіршились, що призводить до сварок та непорозумінь, що негативно впливає на дитину.
Вказаний висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам, судом було правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, повно та всебічно встановлено обставини справи.
Відповідно до чч. 1- 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами суд першої інстанції не дав оцінки зазначеним позивачем в позовній заяві доводам, зробив висновки про наявність обставин, які позивач не вказував в позовній заяві, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення.
Відповідно до ч. 1 статті 21, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Чч. 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
В статті 112 СК України закріплено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За положеннями ч. 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як видно з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, 11.02.2020 Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб за актовим записом № 25, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11.02.2010.
Судом було встановлено, що шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, з урахуванням позиції позивача, відновлення подружніх відносин та збереження сім'ї неможливе.
Доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі зводяться до того, що відповідач вживає заходів для примирення, подавав до суду клопотання про надання сторонам строку для примирення, яке не було задоволено судом першої інстанції.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції відповідач та його представник не заперечували обставин про те, що сімейні відносини припинені.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Голосїівського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року в частині розірвання шлюбу - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2025 року.
Головуючий
Судді