№ справи 361/409/2024-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1581/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Писанець Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
14 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Стрижеус А.М.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондаренко Галина Олександрівна, про встановлення факту родинних відносин,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року,
встановив:
у січні 2024 року заявниця звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити, що ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 була її двоюрідною тіткою. Встановлення вказаного факту їй потрібно для оформлення спадкових прав.
Рішенням Броварського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року в задоволенні заяви їй було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник заявниці - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявниця, дівоче прізвище якої - ОСОБА_4 вказувала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_5 . ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її двоюрідною тіткою - рідною сестрою її діда. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, ОСОБА_3 заповіту не складала, будь-яких родичів, які б могли бути спадкоємцями за законом у померлої не було. Після звернення до приватного нотаріуса КМНО Бондаренко Г.О. із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки у неї відсутні документи, про підтвердження родинних відносин між нею та спадкодавцем.
ОСОБА_3 була донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується архівною довідкою №01-43/1473(1) від 01.09.2023. ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 був рідним братом ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Їх рідним батьком був ОСОБА_9 , дані про роки життя якого невідомі. ОСОБА_8 була матір'ю ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Документи, що підтверджують їхні родинні відносини не збереглися, а саме: документи про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які б підтверджували, що вони були рідними братом та сестрою і їх батьком був ОСОБА_9 . Також відсутній документ про укладення шлюбу ОСОБА_10 на підтвердження зміни дівочого прізвища ОСОБА_11 на ОСОБА_12 , та документ про народження ОСОБА_5 , з якого б вбачалось, що його матір'ю була ОСОБА_13 .
Посилаючись на викладені обставини та неможливість встановити іншими засобами цей факт, ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою та надала докази на підтвердження вищевказаного факту.
Рішенням Броварського районного суду Київської області від 30 квітня 2024 року в задоволенні заяви їй було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні дані про інших спадкоємців, які мають переважне або рівнозначне із заявником право на спадкування, є недоведеним факт відсутності заповіту, складеного ОСОБА_3 , як зазначено у тексті заяви, що спростовується матеріалами спадкової справи. Відсутні докази споріднення ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , які б підтверджували, що вони були дітьми одного батька - ОСОБА_14 . Також відсутній документ про укладення шлюбу між ОСОБА_10 . ОСОБА_15 на підтвердження зміни дівочого прізвища « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». У даному випадку лише встановлені факти споріднення окремих осіб, які не оспорюються та не потребують підтвердження.
Суд в рішенні вказав, що аналіз наданих на дослідження матеріалів, не дає можливості задовольнити направлену заяву та встановити факт поза розумним сумнівом, що має для заявника юридичне значення без шкоди правам та інтересам інших осіб. Однак, суд не має перебирати на себе весь тягар доказування та відшукування доказів необхідних для підтвердження одних фактів та спростування інших. Ініціатива має залишатись за автором звернення.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суд першої інстанції визнав недоведеними доводи заявника щодо наявності родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_3 .
Представник заявника при зверненні до суду в заяві вказав клопотання про витребування Хмільницького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області даних про: 1)актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
2) актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
3)актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .
4) актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 , та ОСОБА_10 .
Ухвалою Броварсього районного суду Київської області від 16 січчня 2024 року було витребувано з Хмільницького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, інформацію про:
1)актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
2) актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
3)актовий запис народження (номер актового запису, дату реєстрації події, місце реєстрації події, дату його вчинення, інформацію про батьків) ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Однак при вирішенні вказаного клопотання суд першої інстанції не вирішив клопотання в частині витребування копії актового запису про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_12 .
За клопотанням представника заявниці - ОСОБА_2 ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року було витребувано копію актового запису про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 , та ОСОБА_10 ..
Як видно з надісланої на виконання ухвали суду копії актового запису про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 , 1912 року народження та ОСОБА_10 , яка народилась: ІНФОРМАЦІЯ_8 Хмільницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 12.12.1980 було поновлено запис №497. Відповідно до актового запису прізвище ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00043627881 від 16.02.2024р., батьками ОСОБА_10 зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_16 .
Згідно частин 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом було встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті за заявою ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу №09/2022 приватним нотаріусом КМНО Бондаренко Г.О. Спадковим майном є кв. АДРЕСА_2 . Постановою приватного нотаріуса КМНО Бондаренко Г.О. від 26.12.2023 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 в зв'язку з неможливістю встановити родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем. Заявниця мала дошлюбне прізвище ОСОБА_12 , та змінила прізвище на ОСОБА_17 після реєстрації шлюбу 07.07.2004. Батьками заявниці є ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 були рідними братом та сестрою, їх батьком був ОСОБА_9 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . У книзі реєстрації актів про народження за 1937 рік по с. Ставище Ставищенського району Київської області архівного відділу Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального уапрвліня юстиції у Київській області виявлено актовий запис №183 від 22.11.1937 про народження ОСОБА_19 .15.11.1937. Батьками ОСОБА_3 був ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У Військовому квитку ОСОБА_6 зазначено склад сім'ї: дружина - ОСОБА_7 , 1906 р. народження та дочка ОСОБА_20 , 1938 р. народження.
За встановлених обставин заявницею доведено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення - про задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2025 року.
Головуючий
Судді