01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.11.2007 № 7/409
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Алданової С.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача Гапоненко Ю.В.,
від відповідача Кулішова Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу " Темп-14"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.07.2007
у справі № 7/409 (Якименко М.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту
до Житлово-будівельного кооперативу " Темп-14"
про стягнення 36899,66 грн боргу
Постанова прийнята 08.11.2007 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 25.10.2007 відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36 899,66 грн. за договором № 8848/4-02 від 09.01.2001 на послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі 34 166,45 грн. основного боргу, 2 733,20 грн. індексу інфляції, а також 369,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 7/409 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
09.01.2001 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 8848/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечити відповідачу постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язався сплатити за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.
Згідно п. 3.1 договору кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача.
Згідно п. 3.4 кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильника.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач надав відповідачу послуги за період з 01.06.2005 по 30.04.2007 на загальну суму 65615,44 грн. (з урахуванням знижки), а відповідач оплатив лише 31 448,99 грн., у зв'язку з чим борг відповідача станом на 30.04.2007 склав 34 166,45 грн.
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Так, як вбачається із розшифровок рахунків та маршрутних карток позивач нараховував плату не лише за постачання холодної води та водовідведення (код абонента 1-878), а й за постачання гарячої води (код абонента 1-50878).
Проте, договором № 8848/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 09.01.2001, укладеним між сторонами по справі, не передбачено надання послуг щодо постачання холодної води, що використовується на підігрів.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг з постачання гарячої води не ґрунтується на договорі № 8848/4-02 від 09.01.2001 та є безпідставним.
Крім того, відповідач згідно договору № 8848/4-02 від 09.01.2001 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між ним та АЕК “Київенерго» сплачує за спожиту теплову енергію у гарячій воді.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог ВАТ “Київводоканал» щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції за постачання гарячої води.
В той же час, обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача послуг з водопостачання холодної води та водовідведення, наданих на підставі договору № 8848/4-02 від 09.01.2001.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просив стягнути заборгованість за послуги з постачання холодної води та водовідведення у розмірі 13520,64 грн.
Однак, позивачем при розрахунку заборгованості не враховано суми 2580,10 грн. та 4447,68 грн., що сплачені платіжними дорученнями № 42 від 26.03.2007 та № 55 від 17.05.2007 відповідно.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6492,86 грн. (13520,64 грн. - 2580,10 грн. - 4447,68 грн.).
У відповідності до п. 4 перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Цивільного кодексу України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу “Темп-14» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 7/409 - зміні в частині стягнення суми основного боргу, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено 341,83 грн. державного мита, в той час як необхідно було сплатити 184,50 грн. Таким чином, відповідачем сплачено державне мито у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством. Тому, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито» 157,33 грн. зайво сплаченого державного мита підлягає поверненню відповідачу.
Відповідно до викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито», ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу “Темп-14» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 7/409 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Темп-14» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 37, р/р 2600730201686 в Голосіївському відділенні 5398 Ощадбанку, МФО 320304, код 22894943) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» (вул. Лейпцизька, 1а, м. Київ, 01015, р/р 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик» м. Києва, МФО 300830, код 03327664), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 6492,86 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто дві гривні 86 коп.) основного боргу, 64,93 грн. державного мита, 20,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.»
3. Повернути Житлово-будівельному кооперативу “Темп-14» з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 157,33 грн., перераховане платіжним дорученням № 93 від 13.08.2007, яке долучене до матеріалів даної справи.
4. Матеріали справи № 7/409 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Алданова С.О.
13.11.07 (відправлено)