15 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15380/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 листопада 2024 року №916040196784 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05 листопада 2024 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05 листопада 2024 року /а.с. 1-10/.
Позов обґрунтований тим, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 12 листопада 2024 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки. З рішенням відповідача щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати в Україні за 2021 - 2023 роки позивач не погоджується, вважаючи, що має право на застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, оскільки їй вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 листопада 2024 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 31-34/ зазначив, що позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою встановленого зразка від 12 листопада 2024 року про перерахунок пенсії, а саме: перехід на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком). За принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 розглядалися і, відповідно, рішення про перерахунок пенсії (перехід з виду на вид) №916040196784 від 20 листопада 2024 року приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області. При перерахунку пенсії (переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для обчислення пенсії за три роки 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн. з урахуванням коефіцієнтів підвищення 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796, що становить 7994,47 грн.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що визнається сторонами у справі.
ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 12 листопада 2024 року /а.с. 41-42/, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії - за віком.
Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ у Львівській області та відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 листопада 2024 року №916040196784 /а.с. 47-зворот/ ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, вид перерахунку: перехід з виду на вид, та з 12 листопада 2024 року їй призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з розрахунком заробітку для обчислення пенсії /а.с. 48-49/ розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку в сумі 3764,40 грн за три попередні роки: за 2014-2016 роки.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 листопада 2024 року №916040196784 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 05 листопада 2024 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Водночас частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", а 12 листопада 2024 року її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший вид пенсії, який також передбачений цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 травня 2019 року у справі №344/7053/17, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 25 березня 2020 року у справі №367/1130/17 та від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а.
А у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22 зазначено: що "З 01 травня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто позивача з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком".
Подібні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 80/3792/23 та від 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання та висновки Верховного Суду, можна зробити висновок, що показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV, якщо переведення з одного виду пенсії на інший вид відбувається в межах Закону №1058-IV, або мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за різними законами.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а в 2024 році - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто у спірному випадку мало місце призначення (переведення) різних видів пенсії, передбачених різними законами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки, є такими, що не відповідають чинному законодавству.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати позивачу з 12 листопада 2024 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.
Згідно із положеннями частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки із заявою про призначення / перерахунок пенсії позивач звернулася 12 листопада 2024 року та її з вказаної дати переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині перерахунку пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, з 05 листопада 2024 року.
При цьому суд враховує ту обставину, що в силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16 грудня 2020 року №25-1) /надалі - Порядок №22-1/, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із пунктом 4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З огляду на викладене, виплата призначеної / перехованої пенсії здійснюється органом, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача, тобто у спірному випадку - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, а тому позовні вимоги у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, задоволенню не підлягають.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується фіскальним чеком за платежем №ПН3962945 від 17 грудня 2024 року /а.с. 24/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 605,60 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016. ідентифікаційний код 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 12 листопада 2024 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2021-2023 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк