15 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14911/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області, оформленого Розпорядженням №3992/1600-0203-11 від 25 листопада 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за втратою годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та скасування його;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області призначити ОСОБА_1 з 28 жовтня 2024 року пенсію за втратою годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із суми грошового забезпечення для обрахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 вересня 2024 року за вих. № фп59371/13821, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /а.с. 1-7/.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення її на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обрахування пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 вересня 2024 року за вих. №ФП59371/13821. Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №3992/1600-0203-11 від 25 листопада 2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника. З вказаним розпорядженням відповідача позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки вважає, що вона має право на призначення з 28 жовтня 2024 року пенсії за втратою годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із суми грошового забезпечення для обрахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 вересня 2024 року за вих. № фп59371/13821.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 23/ зазначив, що в ході розгляду наданих документів було встановлено, що позивачу може бути призначена пенсія в разі втрати годувальника в розмірі 30 % грошового забезпечення на загальну суму 2664,63 грн, визначеного станом на 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з якої було обчислено пенсію за вислугу років ОСОБА_2 на момент його переходу на пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії з вказаного грошового забезпечення складе 4722,00 грн. Розмір отримуваної в даний час позивачем пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 6079,35 грн. Оскільки розмір пенсії за віком, призначений згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", значно більший, Головним управлінням відмовлено у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 26, 35-зворот - 36/.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 28 жовтня 2024 року /а.с. 31/, у якій просила призначити пенсію по втраті годувальника (померлого чоловіка ОСОБА_2 ).
До вказаної заяви згідно розписки-повідомлення /а.с. 32/ додала копії паспорта, коду, свідоцтва про смерть, свідоцтва про шлюб, трудової книжки та довідку про склад сім'ї.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою 1601024785 від 01 листопада 2024 року /а.с. 34/ ОСОБА_1 за зверненням від 28 жовтня 2024 року призначено з 01 листопада 2024 року пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 30 % грошового забезпечення для обчислення пенсії у сумі 2664,63 грн, та визначено основний розмір пенсії у сумі 799,39 грн, а з урахуванням мінімального розміру пенсії на 1 утриманця та щомісячної доплати до 2000 відповідно до постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 року загальний розмір пенсії визначено у сумі 4722,00 грн.
Відповідно до довідки - атестату Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №87 від 22 листопада 2024 року /а.с. 26, 35/ ОСОБА_1 пенсія за віком виплачена по 30 листопада 2024 року включно в розмірі 6079,35 грн та вона знята з обліку з 01 грудня 2024 року у зв'язку з призначенням пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601024785 за дорученням №Д 1601024785/1, пенсіонер: ОСОБА_1 , від 22 листопада 2024 року /а.с. 34-зворот/ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за листопад 2024 року, підстава для здійснення перерахунку: первинне призначення пенсії, та визначено, що: підлягало виплаті - 4722,00 грн, фактично виплачено - 6079,35 грн, сума виплати (утримання) - -1357,35 грн (мінус одна тисяча триста п'ятдесят сім гривень 35 копійок).
Розпорядженням Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11 /а.с. 25, 33/, керуючись статтями 36, 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.
Вказане розпорядження обґрунтоване тим, що: Головним управлінням Пенсійного фонду України розглянуто пакет документів, поданих гр. ОСОБА_1 від 28 жовтня 2024 року для призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Згідно Закону України "Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених, з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В ході розгляду наданих документів було встановлено, що гр. ОСОБА_1 може бути призначена пенсія в разі втрати годувальника в розмірі 30% грошового забезпечення на загальну суму 2664,63 грн, визначеного станом на 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з якого було обчислено пенсію за вислугу років ОСОБА_2 на момент його переходу на отримання пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії з вказаного грошового забезпечення складе 4722,00 грн. Розмір отримуваної в даний час гр. ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 6079,35 грн. на місяць. Оскільки розмір пенсії за віком, призначений згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" значно більший, Головним управлінням відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1600-0309-8/87220 від 29 листопада 2024 року /а.с. 32-зворот/ надіслано ОСОБА_1 розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11 про відмову у призначенні їй пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до атестату про знаття з обліку Відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян №1041 від 29 листопада 2024 року /а.с. 33-зворот/ ОСОБА_1 припинено виплату пенсії по причині - не має права для призначення пенсії (розмір пенсії менший ніж по Закону №1058).
Не погодившись з розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-IV/.
Відповідно до частини першої статті 9 Закон № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, де отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /надалі - Закон №2262-ХІІ/.
Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Частиною п'ятою статті 2 Закону №2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.
Статтею 6 Закону №2262-ХІІ визначено, що сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Статтею 29 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частинами першою та другою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Пунктом "б" частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.
Згідно із статтею 31 Закону № 2262-XII члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 36 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Статтею 37 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім'ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З аналізу вищевикладених положень слідує, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 28 жовтня 2024 року, у якій просила призначити пенсію по втраті годувальника, померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Факт того, що позивач є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 та особою, яка має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника відповідно до вимог Закону № 2262-XII, відповідачем не заперечується та підтверджується складеним протоколом за пенсійною справою 1601024785 від 01 листопада 2024 року та довідкою - атестатом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №87 від 22 листопада 2024 року, а також змістом спірного розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11.
Разом із тим, позивачу відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника та підставою для такої відмови згідно спірного розпорядження стала недоцільність призначення пенсії в разі втрати годувальника у зв'язку зі зменшенням отримуваного нею на даний час розміру пенсії (отримує пенсію за віком в сумі 6079,35 грн, а розмір пенсії в разі втрати годувальника складає 4722,00 грн, що є менше на 1357,35 грн). При цьому, як слідує зі змісту Розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11 та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601024785 за дорученням №Д 1601024785/1, пенсіонер: ОСОБА_1 , від 22 листопада 2024 року / , вказаний висновок зроблений відповідачем внаслідок здійснення позивачу розрахунку розміру пенсії в разі втрати годувальника, виходячи із розміру грошового забезпечення померлого годувальника у сумі 2664,63 грн, визначеного станом на 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з якого було обчислено пенсію за вислугу років ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку вказаній підставі для відмови у призначенні позивачу пенсії в разі втрати годувальника, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 36 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Частиною першою статті 45 Закону №2262-ХІІ передбачено, що сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
З наведеного правового регулювання слідує, що розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З аналізу наведених норм слідує, що пенсія, яка призначена за Законом № 2262-ХІІ, підлягає перерахунку у разі підвищення грошового забезпечення (зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій) відповідної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ. Перерахунок пенсій здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, та за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 /надалі - Порядок №45/, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Аналіз наведених норм Порядку №45 дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. А оскільки пенсія, яка призначена за Законом № 2262-ХІІ, підлягає перерахунку у разі підвищення грошового забезпечення відповідної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, то є підстави стверджувати, що довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, складається у разі підвищення грошового забезпечення.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /надалі - Постанова №704/, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Цією постановою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Управління державної охорони згідно з додатком 3; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації згідно з додатком 7; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби згідно з додатком 8; схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби згідно з додатком 9; схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби згідно з додатком 10; схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції державних податкових інспекцій Державної фіскальної служби згідно з додатком 11; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби згідно з додатком 12; схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, закладів вищої освіти Міністерства фінансів, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, ліцеїстів військових ліцеїв, військово-морських ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, ліцеїв цивільного захисту, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ліцеїв з військово-спортивною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно з додатком 13; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто на момент набрання чинності постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, тобто відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до 21 лютого 2018 року і яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III /надалі - Закон № 2017-III/, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
В постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21 Верховним Судом зазначено, що "враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
... Верховний Суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
58. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
…З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
63. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається."
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновки щодо застосування норм права, що викладені в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, є обов'язковими для застосування і у спірних правовідносинах.
Застосовуючи ці висновки до обставин у справі, що розглядається, суд доходить висновку, що виходячи із системного аналізу статей 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ та беручи до уваги те, що підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до 21 лютого 2018 року, у зв'язку із прийняттям рішенням суду у справі № 826/6453/18, розмір пенсії в разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №440/11289/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від №1242/1600-0203-09 від 23 липня 2023 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_2 з 13.07.2023 на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи із суми грошового забезпечення, зазначеної у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФП59371/5430 від 21.06.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначено ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 13 липня 2023 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 05 березня 2019 року у загальній сумі 17870,93 грн /а.с. 29, 30, 30-зворот/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №440/4319/24 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_2 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у таких розмірах: надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахування окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу, премія у розмірі 140% посадового окладу, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_2 .
На виконання вказаного рішення суду 05 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_2 складено довідку №ФП59371/13821 /а.с. 10/, в якій вказано, що грошове забезпечення для обчислення пенсії з 01 січня 2023 року встановлено згідно рішення суду за посадою "заступник командира окремого батальйону" та становить: посадовий оклад - 7730,00 грн, оклад за військовим званням - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 4396,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9208,23 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1159,50 грн, премія (140%) - 10822,00 грн, всього - 35356,23 грн.
Вказана довідка надіслана ІНФОРМАЦІЯ_4 до Головного управління ПФУ в Полтавській області супровідним листом за вих. №9/1/13821/фп59371 від 05 вересня 2024 року /а.с. 29-зворот/.
Враховуючи вищевикладене правове регулювання та правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно здійснено обчислення розміру пенсії позивачу в разі втрати годувальника, виходячи із розміру грошового забезпечення померлого годувальника в сумі 2664,63 грн, визначеного станом на 01 січня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та з якого було обчислено пенсію за вислугу років ОСОБА_2 , а не з розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФП59371/13821 від 05 вересня 2024 року.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд доходить висновку, що розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11 прийнято не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, та без урахування всіх обставин, що мають значення його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення / перерахунок пенсії від 28 жовтня 2024 року та призначити їй пенсію в разі втрати годувальника з 28 жовтня 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФП59371/13821 від 05 вересня 2024 року у відповідності до вимог статей 36, 43, 45 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.
Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.4058663503.1 від 11 грудня 2024 року /а.с. 17/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 листопада 2024 року № 3992/1600-0203-11.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення / перерахунок пенсії від 28 жовтня 2024 року та призначити їй пенсію в разі втрати годувальника з 28 жовтня 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФП59371/13821 від 05 вересня 2024 року у відповідності до вимог статей 36, 43, 45 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк