Справа № 420/36390/24
15 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову головного управління Пенсіи?ного фонду Украі?ни в Херсонськіи? області щодо нарахування та виплати до пенсіі? позивача надбавки, як непрацюючому пенсіонеру, якии? має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'і?, що належить до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 16 Закону Украі?ни «Про пенсіи?не забезпечення осіб, звільнених з віи?ськовоі? служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII з моменту припинення і?і? виплати;
- зобов'язати головне управління Пенсіи?ного фонду Украі?ни в Херсонськіи? області нарахувати та виплатити до пенсіі? позивача надбавку, як непрацюючому пенсіонеру, якии? має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'і?, що належить до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 16 Закону Украі?ни «Про пенсіи?не забезпечення осіб, звільнених з віи?ськовоі? служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII з моменту припинення і?і? виплати;
- стягнути з головного управління Пенсіи?ного фонду Украі?ни в Херсонськіи? області за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 гривень 96 копіи?ок.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 25.10.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву, в якій просив нарахувати та виплатити до його пенсії надбавку, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII з моменту припинення її виплати. В листі вих.№15180-13949/К-02/8-1400/24 від 21.10.2024 року відповідач відмовив в задоволенні прохання позивача.
Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує його право на отримання належних йому надбавок до його пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не погоджується з заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що зазначені у частині шостій статті 30 Закону № 2262 особи, що мають право на пенсію в разі втрати годувальника, які досягли повноліття, в тому числі і студенти, до непрацездатних членів сім'ї не відносяться, а тому непрацюючому пенсіонеру на них не може нараховуватися передбачена у пункті «а» частини першої статті 16 цього Закону надбавка до пенсії.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
12 грудня 2024 року від ГУПФУ в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/73994/24).
Станом на 15 січня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Пенсію позивачу після звільнення у відставку за вислугу років призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (Далі - Закон № 2262-XII).
Позивач має двох дітей - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем було припинено нарахування та виплату надбавки до пенсії позивача згідно пункту «а» частини 1 статті 16 Закону № 2262-XII, як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні доньку - ОСОБА_2 , оскільки донька досягла повноліття.
25.10.2024 року ОСОБА_1 за допомогою особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заяву, в якій просив нарахувати та виплатити до його пенсії надбавку, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII з моменту припинення її виплати.
В листі вих.№15180-13949/К-02/8-1400/24 від 21.10.2024 року відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача.
Джерела права та висновки суду
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Частина 1 статті 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до положень підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262.
Згідно з пунктом «а» частини першої статті 16 цього Закону непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), нараховується надбавка до пенсії за вислугу років на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стаття 30 Закону № 2262 поділяє осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, на непрацездатних та працездатних членів сім'ї.
Так, відповідно до частини четвертої цієї статті непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) або є інвалідами;
в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами;
г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Зазначені у частині шостій статті 30 Закону № 2262 особи, що мають право на пенсію в разі втрати годувальника, які досягли повноліття, в тому числі і студенти, до непрацездатних членів сім'ї не відносяться, а тому непрацюючому пенсіонеру на них не може нараховуватися передбачена у пункті «а» частини першої статті 16 цього Закону надбавка до пенсії.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 24 квітня та 2 жовтня 2012 року (справи №№ 21-73а12, 21-299а12).
Отже, відповідно до статті 30 Закону №2262 непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, які не досягли 18 років, а тому надбавка на дітей до пенсії непрацюючих пенсіонерів може призначатися тільки до досягнення дітьми 18 років.
Необхідно зауважити, що вихованці, учні, студенти, курсанти, стажисти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку, але вони не відносяться до непрацездатних членів сім'ї.
Також суд звертає увагу, на правові висновки викладені у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016 року у справі К/800/27039/15, а саме: «Зазначені у частині 6 статті 30 Закону № 2262-ХІІ особи, що мають право на пенсію в разі втрати годувальника, які досягли повноліття, в тому числі і студенти, до кола непрацездатних членів сім'ї не входять, а тому непрацюючому пенсіонеру на них не може нараховуватися передбачена пунктом «а" частини 1 статті 16 цього Закону надбавка до пенсії. Виходячи з наведених законодавчих норм, висновки судів першої та апеляційної інстанції про протиправність відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві надбавки до пенсії на дочку-студентку, яка досягла повноліття, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виплата позивачу зазначеної надбавки на утриманця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.10.2024 року припинена згідно вимог чинного пенсійного законодавства.
Таким чином, пенсія позивачу виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у даній справі судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, буд. 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057).
Суддя С.О. Cтефанов
.