15 січня 2025 року Справа 160/849/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
13.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13547/22 від 26.10.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 лютого 2022 року.
Однак, нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулий період з 18.02.2019 по 18.02.2022 не відбулося, що підтверджується отриманим на поштову адресу листом Головного Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010304-8/114454.
Відтак, ОСОБА_1 з 28 липня 2023 року стало відомо про порушення охоронюваних Конституцією та законами України прав на пенсійне забезпечення. Зважаючи на ненарахування та невиплату позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулий період з 18.02.2019 по 18.02.2022, в діях Головного Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачаються ознаки бездіяльності, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Згідно трудової книжки та відповіді на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010304-8/114454 від 28.07.2023 загальний страховий стаж позивача ОСОБА_1 , зарахований по 31.01.2022 складає 23 роки 04 місяці 0 днів.
З матеріалів справи вбачається, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 №0400-10304-8/115554 на запит від 21.07.2023 року (вх. №52110/8 від 21.07.2023 року) з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 повідомило адвокату Вадиму Бєликову наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №160/13547/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18 лютого 2022 року. На виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18.02.2022 . Загальний страховий стаж, зарахований по 31.01.2022 складає 23 роки 04 місяці 0 днів, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% становить 0,23333. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за даними системи персоніфікованого обліку з 01.10.2000 по 31.01.2022, складає 8740,11 грн. (10846,37 грн. (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2019-2021) х 0,80581 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Загальний розмір пенсії складає: з 18.02.2022 - 2210,15 грн.; з 01.03.2023 - 2310,15 грн. Завірені копії розпоряджень, розрахунку стажу та заробітної плати направлено адвокату Вадиму Бєликову листом від 28.07.2023 №0400-010306-8/113736 на поштову адресу, зазначену у запиті.
Тобто, у даному випадку про порушене право щодо ненарахування та невиплати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заборгованості за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 18 лютого 2019 року по 18 лютого 2022 року позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.07.2023 №0400-10304-8/115554, після виконання відповідачам рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі № 160/13547/22.
Проте, всупереч викладеному вище, позивач звернувся до суду з позовом поза межами шестимісячного строку, а саме 13.01.2025, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
Слід зазначити, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач не подав такої заяви про поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також, відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було долучено примірник позовної заяви разом з додатками для відповідача.
На цій підставі позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати примірник позовної заяви разом з долученими до неї документами для відповідача.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду;
-надати примірник позовної заяви разом з долученими до неї документами для відповідача.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон