Справа № 680/762/24
2/680/39/25
15 січня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «ВІН ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ВІН ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L1279101 у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, загальний розмір якої становить22 813,15 грн, з яких: тіло кредиту - 8100,00 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн, інші заборгованості (в тому числі комісія та пеня) - 6721,00 грн; сума 3% річних - 1335,38 грн, сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 6656,77 грн.
01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке у подальшому змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії №L1279101, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.
З урахуванням викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 22 813,15 грн, а також судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін, а також для ухвалення заочного рішення.
Процесуальні дії у справі
15 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10 грудня 2024 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання.
24 грудня 2024 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання та відсутністю даних про його належне повідомлення про розгляд справи.
Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, про що 15 січня 2025 року постановив ухвалу.
У зв'язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суд встановив, що 25 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № AG7060417 (арк.спр.9 на звороті), умовами якого визначені сума позики загальна: 5000 грн, комісія за підготовку та направлення документів повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю: 1950 грн, пеня, якщо є - 1,5%. Дата виплати: 24.04.2019. Комісія за організацію продовження: 7 днів - 570 грн, 14 днів - 1000 грн, 30 днів - 1850 грн.
Крім того, 08 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Додаткову угоду № АМ0332089 до спеціальних умов договору позики № AG7060417 від 25 березня 2019 року (арк.спр.9), відповідно до якої сума позики загальна - 8100 грн. Сума позики станом на дату укладання цієї Додаткової угоди 5000 грн. Сума позики, яка додатково отримується за цією Додатковою угодою 3100 грн. Комісія за підготовку та направлення документів повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю 121,50 грн. Пеня, якщо є - 1,5%. Дата виплати: 08.05.2019. Комісія за організацію продовження: 7 днів - 923 грн, 14 днів - 1620 грн, 30 днів - 2997 грн.
Згідно п.п. 1.1, 1.2 Спеціальних умов Договору, ці Спеціальні умови були створені на основі Заяви позичальника, яка була подана через особистий кабінет на порталі та відповідно до оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) позичальника на власний розсуд кредитодавця (позикодавця), і лише тоді, коли позичальник прочитав, оцінив та прийняв умови користування порталом, політику конфіденційності, паспорт споживчого кредиту, загальні умови Договору кредитної лінії та пропозиції кредитора щодо спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії, що були надані позичальнику через особистий кабінет на порталі.
Умовами договору позики від 25 березня 2019 року та додаткової угоди до неї від 08 квітня 2019 року визначено, що позика надається безкоштовно.
Відповідно до даних довідки про ідентифікацію (арк.спр. 16), заявка на отримання кредиту у розмірі 5000 грн подана ОСОБА_1 25 березня 2019 року о 16:53 год., на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 підправлено otp-пароль - 846161, дата банківського переказу - 25 березня 2019 року о 19:02 год.; заявка на отримання кредиту у розмірі 3100 грн подана ОСОБА_1 08 квітня 2019 року о 13:07 год., на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 підправлено otp-пароль - 789684, дата банківського переказу - 08 квітня 2019 року о 13:09 год.
Відтак, суд вважає, що обставина укладення договору позики № AG7060417 від 25 березня 2019 року та додаткової угоди до нього від 08 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 є доведеною.
Щодо права позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» на стягнення заборгованості за договором № AG7060417 від 25 березня 2019 року у розмірі 22 813,15 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунків заборгованості за договором позики № AG7060417, наданих позивачем, за період з 25 березня 2019 року заборгованість відповідача складається із тіла кредиту у розмірі 8100 грн, штраф/пені - 4050 грн, комісії за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю - 2671 грн, інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по вересень 2024 року - 6656, 77 грн, 3 % річних за періоди з 11 жовтня 2021 до 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року до 11 жовтня 2024 року - 1335,38 грн (арк.спр.23,12-15).
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Суд установив, що 01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке у подальшому змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, відповідно до якого кредитор передає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором та боржниками, що підтверджується договором, протоколом №1706, наказом №55-к від 25 липня 2024 року (арк.спр.17-22, 29-30).
Таким чином, належним доказом на підтвердження переходу права вимоги за договором позики № AG7060417 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» є підписаний сторонами реєстр боржників.
Однак такий реєстр боржників до позовної заяви не доданий, а отже факт переходу права вимоги за договором позики № AG7060417 від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» до наступного (нового) кредитора ТОВ «ВІН ФІНАНС» не доведений, а отже не доведено і право позивача щодо звернення до суду із даним позовом.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Згідно із положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком, на підтвердження права грошової вимоги позивача до відповідача, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем у виді сплаченого судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-287 ЦПК України, суд
ухвалив:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ - 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник