Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 2112/1161/2012
Провадження № 1-в/650/6/25
14 січня 2025 року смт. Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Велика Олександрівка подання начальника сектору № 33 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння відносно ОСОБА_4
На адресу Великоолександрівського районного суду Херсонської області надійшло подання начальника сектору № 33 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння відносно ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що вирок та особова справа відносно ОСОБА_4 надійшла на виконання до сектору № 33 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з сектору № 26 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 20.06.2024 року у зв'язку зі зміною меж територіальної юрисдикції.
Відповідно до вироку суду, 20.07.2012 року в період часу з 16-00 год. по 17- 00 год. умисно скоїла крадіжку грошей в сумі 700 грн., чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке належить потерпілому ОСОБА_5 . Загальна сума викраденого майна згідно вироку суду становить 700,00 грн.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-ІХ). Вказаним законом внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким, дрібне викрадення чужого майна вважається, крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння.
Представник відділу № 33 філії державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, вказавши, що підтримує його вимоги.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечує щодо задоволення вимог подання.
Засуджена ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду клопотання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.
Застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи, незалежно від того, відбуває вона покарання, чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому, законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2
ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 25.09.2012 року засуджена вироком Каланчацького районного суду Херсонської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Вказаним вироком ОСОБА_4 засуджено за вчинення 20.07.2012 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка). При цьому вартість вкраденого майна становила 700,00 грн.
Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2012 року становила 1073 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становило 536 гривень 50 коп. на 2012 рік.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Каланчацького районного суду Херсонської області від 25.09.2012 року, ОСОБА_4 20.07.2012 року викрала майно на суму 700,00 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст. 74, ст. 185 КК України, ст.ст. 369, 372, 376, 537, 539 КПК України, Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,-
Подання начальника сектору № 33 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 від покарання призначеного вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 25.09.2012 за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6