Справа № 650/138/25
провадження № 1-кс/650/55/25
15.01.2025 року слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в с.Велика Олександрівка клопотання про накладення арешту заступника начальника-начальника СВ ВП № 3 Каховського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12022231090000488 від 07.12.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України, -
Заявник звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортні засоби:
- автомобіль марки «CHEVROLET NIVA», 2006 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який згідно допиту належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- автомобіль марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , який згідно допиту належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що необхідно заборонити користуватися вказаним майном та обмежити право розпоряджатися ним та відчужувати його, так як не застосування таких заходів може привести до його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
На судове засідання заявник не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи, у відповідності до частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання розглянуто без повідомлення інших осіб.
Вивчивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої, пункту 7 частини другої статті 98 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Аналіз наведених положень закону свідчить про можливість під час досудового розслідування накладення арешту на майно особи, яке є тимчасово вилученим, за умови наявності визначених законом підстав для цього, обумовлених необхідністю забезпечення проведення повного і своєчасного встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя встановив, що слідчим СВ Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022231090000488, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.12.2022 до ЧЧ СПД № 1 Бериславського РВП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в період часу з березня 2022 року по середину жовтня місяця 2022 року, невстановлені військовослужбовці військових підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації викрали належну заявнику гладкоствольну зброю: ІЖ-271 № НОМЕР_5 , АТААR ДО 9269 ВО-201 № НОМЕР_6 , незаконо заволоділи транспортними засобами: автомобілем «Ніва Шевроле» д.н. НОМЕР_7 , автомобіль ГАЗ-53 д.н. НОМЕР_3 та викрали інше майно, що знаходились на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (ЄО3649 від 07.12.2022).
Таким чином здійснилось незаконне заволодіння транспортними засобами, а саме: 1) автомобілем марки «CHEVROLET NIVA», 2006 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 ; 2) автомобілем марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , які згідно допиту належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.01.2025 року транспортні засоби визнано речовими доказами у провадженні, так як дані транспортні засоби є об'єктами кримінально протиправних дій та в результаті заволодіння вищевказаними транспортними засобами діями військових рф спричинено матеріальні збитки гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також вказані транспортні засоби можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речовий доказ.
Враховуючи вищевикладене, виникає необхідність у накладенні арешту на транспортні засоби, які на праві власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як на речові докази у даному кримінальному провадженні, адже є ймовірність того, що незастосування арешту може призвести до пошкодження, псування, знищення, відчуження вищевказаного транспортного засобу.
25.11.2024 зазначені транспортні засоби оголошено в розшук, про що винесено постанову про оголошення в розшук транспортного засобу.
На даний час у кримінальному провадженні, з метою встановлення обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення необхідно забезпечити збереження вилученого майна з метою використання вказаного тимчасово вилученого майна для забезпечення проведення ряду слідчих (розшукових) дій, а тому виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт тимчасово вилученого майна матиме наслідком його повернення та зміни його конструктивних властивостей, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що вказані речі в даному випадку є доказами, які мають значення для подальшого встановлення усіх обставин справи з метою встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, а отже щодо них слід вжити заходи з метою збереження у виді арешту.
При цьому, тимчасові обмеження особи володільця у праві власності, за встановлених обставин, слідчий суддя знаходить розумними та співрозмірними завданням кримінального провадження.
Отже, зважаючи на те, що клопотання заявника є обґрунтованим та в судовому засіданні були встановлені підстави для накладення арешту на вказане майно, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортні засоби:
- автомобіль марки «CHEVROLET NIVA», 2006 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який згідно допиту належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- автомобіль марки «ГАЗ-53», реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , який згідно допиту належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1