Справа № 577/195/25
Провадження № 1-кс/577/72/25
"14" січня 2025 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078120000166 від 13.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України,-
10.01.2025 року до суду надійшло вищевказане клопотання, у якому ставиться питання про накладення арешту на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 та банківські картки № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 , належні ОСОБА_4 , 1994 року народження, вилучений у останньої під час санкціонованого обшуку, що зберігаєються в камері речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, заборонивши відчуження, розпорядження та користування ними.
На обґрунтування у клопотанні зазначено, що 12 вересня 2024 року до чергової частини відділу поліції № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області звернулась із заявою гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , про те, що зателефонувавши за мобільним номером НОМЕР_3 , в ході спілкування з невідомою особою, яка представилась ОСОБА_6 , шляхом довіри, виманила у заявниці грошові кошти в загальній сумі 76000 гривень, які ОСОБА_5 перерахувала на банківську карту НОМЕР_5 .
Крім того, в період з 24.10.2024 по 29.10.2024 ОСОБА_4 , 1994 р.н., шляхом зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заздалегідь розмістивши в соціальні мережі "Фейсбук" завідомо неправдиве оголошення про здачу в оренду будинку, якого в дійсності не мала, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 в загальній сумі 64000 грн, які потерпіла, будучи впевненою у порядності намірів ОСОБА_4 , переказала на банківські картки в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_6 та № НОМЕР_4 .
Відомості про дане кримінальне правопорушення 13.09.2024 року внесені до ЄРДР за № 12024078120000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України.
09.01.2025 року під час санкціонованого обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 та банківські картки № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 .
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 від 10.01.2025 року вилучені мобільний телефон із сім-карткою та банківські картки визнані та приєднані в якості речового доказу у кримінальному провадженні № 12024078120000166 від 10.01.2025 року.
Слідчий вказує, що вилучені у ОСОБА_4 мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 та банківські картки № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 являються знаряддям вказаного кримінального правопорушення, та просить накласти арешт на вказані речі з метою забезпечення збереження їх в якості речових доказів.
Старший слідчий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, перший - клопотання підтримує, друга - не заперчує задоволенню.
Суд, дослідивши представлені докази дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що арешту підлягає лише майно належне фізичній або юридичній особі за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, а його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За положеннями частин 2, 4 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із представлених доказів видно, що майно на яке пропонується накласти арешт було вилучено 09.01.2025 року під час санкціонованого слідчим суддею обшуку. З клопотанням до суду слідчий звернувся наступного дня, тобто у визначений законодавцем строк.
Враховуючи, що вказаний телефон з сім-картою є речовим доказом, суд вважає необхідним накласти арешт на зазначене майно, заборонивши відчуження, розпорядження та користування.
Щодо клопотання у частині накладення арешту на банківські картки, то слід звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, за змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
Так, ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.01.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку та господарчо-побутових будівлях за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , власником яких є ОСОБА_8 , з метою відшукання і вилучення, зокрема, банківських карток № НОМЕР_5 та НОМЕР_4 , які були використані для заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману та які є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень.
Відтак, вилучені під час санкціонованого обшуку банківські картки, на відшукання та вилучення яких був наданий дозвіл, не є тимчасово вилученим майном, а тому не потребує подальшого арешту.
З огляду на викладене, клопотання слідчого про накладення арешту на банківські картки № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 , належні ОСОБА_4 , 1994 року народження, є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 170 - 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти арешт на мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , належні ОСОБА_4 , 1994 року народження, вилучені у останньої під час санкціонованого обшуку, які зберігаються в камері речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, заборонивши відчуження, розпорядження та користування ними.
Місце зберігання визначити у камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 14.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1