Справа №463/7623/24
Провадження №2/463/333/25
про відвід судді
15 січня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про відшкодування моральної шкоди,
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 700000 грн. Просила звільнити її від сплати судового збору.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 13 серпня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду відповідно для розгляду таких було визначено суддю Головатого Р.Я.
Ухвалою від 19 серпня 2024 року суддею Головатим Р.Я. частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відстрочено їй сплату судового збору в сумі 7000 грн. за подання позовної заяви до ЛМКП «Львівводоканал» про відшкодування моральної шкоди до ухвалення судового рішення у справі; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у такій, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено у такій підготовче засідання.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Головатого Р.Я., відведено суддю Головатого Р.Я. від розгляду цивільної справи №463/7623/24.
22 жовтня 2024 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену справу передано для розгляду судді Нору Н.В.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року задоволено заяву судді Нора Н.В. про самовідвід від розгляду даної справи.
24 жовтня 2024 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Мармаша В.Я.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року суддею Мармашем В.Я. прийнято справу до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мармаша В.Я., відведено суддю Мармаша В.Я. від розгляду справи.
У зв'язку з наведеним вище 27 листопада 2024 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року позов прийнято до розгляду суддею Стрепком Н.Л. та відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 січня 2025 року.
Водночас 14 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Стрепка Н.Л. від розгляду даної справи відповідно до п. 5 ч. 3 ст.36 ЦПК України.
Поданий відвід мотивує тим, що на її думку суддя Стрепко Л.П. свідомо, умисно порушує її права та свободи, порушує Закони та Конституцію України, зловживає наданою йому владою в користь ЛМКП «Львівводоканал» та інших комунальних підприємств Львівської міської ради, обмежує їй доступ до суду. Зокрема вказує, що у справі №463/5194/21 за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до неї про стягнення заборгованості суддя Стрепко Н.Л. не задовольнив жодного її клопотання і заяви, прийняв упереджене та необ'єктивне рішення. Вказує, що не можу довіряти даному судді у справі №463/7623/24, оскільки у зв'язку з наведеним у неї виникли побоювання, що суддя Стрепко Н.Л. є упередженим по відношенню до неї та надає перевагу комунальним підприємствам Львівської міської ради та не прийме об'єктивного, законного та неупередженого рішення у цій справі. З метою уникнення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та щоб у неї не виникало б будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, просить суд її заяву про відвід судді задовільнити.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 7, 8 ЦПК України подана заява про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно без повідомлення учасників справи та відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, подану заяву суд приходить до наступного висновку.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
А ч. 3 вказаної статті визначає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв'язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Статтею 37 ЦПК України передбачено випадки, коли участь судді в розгляді справи є недопустимою у зв'язку з повторністю такої.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Встановлено, що дійсно в провадженні судді Стрепка Н.Л. як головуючого судді перебувала цивільна справа №463/5194/21 за позовом ЛКП «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року у вказаній справі було відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про залучення до участі у справі третьої особи. Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року у такій було повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ЛКП «Господар» про визнання доказів недостовірними. Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Микитин А.І. про залучення до участі у справі третьої особи. Постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2021 року залишено без змін. Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання та заяв ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, а також в задоволенні заяви про виклик свідків. Рішенням суду від 18 лютого 2022 року позов ЛКП «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Постановою Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2022 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ЛКП «Господар» задоволено частково.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак дослідивши заяву та матеріали справи суд вважає, що на даний час підстав для ствердження того, що суддя є небезстронннім у розгляді справи немає.
Водночас, враховуючи наведені вище норми та практику Європейського суду з прав людини, хоч на думку суду на даний час і відсутні підстави для твердження того, що суддя є небезстронннім у розгляді справи, однак з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом в очах будь-якого розумного спостерігача та суспільства в цілому, а також забезпечення, умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, заявлений відвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Стрепка Назара Любомировича від розгляду цивільної справи №463/7623/24, провадження №2/463/333/25, за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про відшкодування моральної шкоди.
Матеріали цивільної справи №463/7623/24, провадження №2/463/333/25, за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про відшкодування моральної шкоди - передати для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала про відвід судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03348471.
Суддя: Стрепко Н.Л.