Справа №463/274/25
Провадження №1-кс/463/515/25
про скасування постанови
15 січня 2025 року Личаківський районний суд міста Львова
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову про відмову в задоволені клопотання, -
скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого ВРЗСТ СВ Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту в кримінальному провадженні №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Просить таку скасувати та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання про проведення слідчого експерименту.
Скаргу мотивує тим, що СВ Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області розслідується кримінальне провадження №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні визнано потерпілим. ОСОБА_3 подано клопотання про проведення слідчого експерименту від 12 серпня 2024 року. Постановою слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року на виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 5 грудня 2024 року у справі №463/11222/24, в задоволенні клопотання від 12 серпня 2024 року щодо проведення слідчого експерименту вчергове відмовлено. Скаржник ОСОБА_3 вважає дану постанову незаконною, не вмотивованою, необґрунтованою та прийнятою без проведення належного дослідження.
Стверджуючи про необхідність проведення в рамках кримінального провадження слідчого експерименту, скаржник зазначає, що необхідність слідчого експерименту має важливе значення у справі та полягає саме в тому: «Чи мав технічну можливість уникнути зіткнення (та безпечно роз'їхатись) з автомобілем «Renault Zoe» р.н. НОМЕР_1 , водій автомобіля «Mercedes E220» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 , діючи у відповідності до технічних вимог правил безпеки дорожнього руху (при русі із дозволеною в населених пунктах швидкістю 50 км/год), не змінюючи при цьому напрямок руху ліворуч, а продовжуючи рух по своїй смузі з правої сторони виходячи відповідно до габаритів автомобіля «Mercedes E220» його ширини згідно з технічною характеристикою автомобіля, яка не перевищує 1,8м та у відповідності до ширини свобідної проїзної частини дороги справа по ходу руху автомобіля Мерседес, яка становила 3,9м (згідно з планом схеми місця події від 25 серпня 2020 року), а це відстань від передньої осі колеса автомобіля «Renault Zoe», р.н. НОМЕР_1 , який повертаючи ліворуч, створив аварійну ситуацію, (частково зупинився до краю проїзної частини)», виходячи з показів потерпілого ОСОБА_3 та наданих ним доказів в протоколі допиту від 27 лютого 2023 року стосовно зроблених на місці події ДТП 25 серпня 2020 року на вул. Личаківська,16 його сестрою - потерпілою внаслідок ДТП ОСОБА_6 чотирнадцять фотографій розміщених автомобілів учасників ДТП, які були долучені до протоколу допиту де зафіксовано, як поруч з зупиненим внаслідок ДТП автомобілем марки «Renault Zoe» р.н. НОМЕР_1 свобідно, безперешкодно проїзджають зустрічні автомобілі та великий маршрутний транспортний засіб (великий автобус жовтого кольору), що вказує безпосередньо на те, що водій автомобіля «Mercedes E220», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_5 , виходячи з габаритів автомобіля Мерседес Е-220, міг свобідно та безперешкодно не змінюючи при цьому напрямок руху ліворуч на зустрічний рух, продовжити рух на безпечній швидкості по своїй смузі з правої сторони, чим міг уникнути ДТП та заподіяння каліцтва ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Враховуючи зазначене скаржник вважає, що зі змісту оскаржуваної постанови старшого слідчого ВРЗСТ СВ ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_8 вбачається, що відмовляючи потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту у даному кримінальному провадженні, слідчий в черговий раз, проявляючи бездіяльність, формально посилається на те, що не є доцільним проведення слідчого експерименту, що не відповідає вимогам статтей 110, 220 КПК України щодо належної вмотивованості прийняття слідчим рішення.
В судове засідання 15 січня 2025 року скаржник не з'явився. Цього ж числа на адресу суду надійшла його заява, відповідно до якої просить скаргу розглянути у його відсутності та вимоги такої задовольнити.
Слідчий або інший представник органу досудового розслідування в судове засідання також не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце проведення такого, про причини неявки не повідомили. Крім того, будь-які заперечення щодо скарги з органу досудового розслідування на адресу суду не надходили.
За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності скаржника і представника органу досудового розслідування, прийняти процесуальне рішення у відповідності до вимог ст. 307 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У відповідності до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області розслідується кримінальне провадження №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні визнано потерпілим.
12 серпня 2024 року ОСОБА_3 подано клопотання про проведення слідчого експерименту.
Постановою слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року на виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 5 грудня 2024 року у справі №463/11222/24, в задоволенні клопотання від 12 серпня 2024 року щодо проведення слідчого експерименту - відмовлено.
Постанову про відмову в задоволенні клопотання слідчий мотивував тим, що в матеріалах кримінального провадження наявні відеоматеріали настання дорожньо-транспортної пригоди по яких проводилися судові-автотехнічні експертизи у експертних установах та висновки яких долучені до матеріалів кримінального провадження. Проведення слідчого експерименту з будь-якими учасниками ДТП, є необ'єктивним, оскільки в матеріалах провадження містяться відеоматеріали настання ДТП, з яких вбачаються об'єктивні обставини пригоди, а тому проведення слідчого експерименту з потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 призведе до отримання не достовірних вихідних даних. Проведення експертизи по недостовірних вихідних даних приведе до отримання хибного висновку.
Ідентична за змістом постанова вказаного вище слідчого була скасована ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова 5 грудня 2024 року в справі №463/11222/24.
В даній ухвалі було зазначено недоліки постанови органу досудового розслідування, зокрема постановляючи постанову про відмову в задоволенні клопотання слідчий повинен був надати аналіз та вказати мотиви прийняття оскаржуваної постанови, виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого проведення слідчих дій вказаних в клопотанні скаржника, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Однак, оскаржувана постанова, в частині відмови в задоволенні клопотання, не містить мотивів та їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України, з яких слідчий прийшов до такого висновку. Проведення слідчого експеримента надасть вихідні дані, які можливо посприяють експерту у встановленні причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Не зважаючи на вказане, слідчий повторно виносить ідентичну за змістом постанову про відмову в задоволенні клопотання.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові слідчий суддя виходить з меж оскарження такої скаржником.
Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Стаття 91 КПК України визначає обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Частина друга вказаної статті визначає, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Таким чином в силу положень зазначених норм саме на сторону обвинувачення покладено обов'язок у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Однак слідчий повторно виносить постанову, яка за своїм змістом є ідентичною постанові, яка була скасована в судовому порядку, що свідчить про небажання органом досудового розслідування належним чином здійснювати досудове розслідування та приймати рішення у відповідності до вимог КПК України, в тому числі щодо належного мотивування прийнятих процесуальних рішень.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що виклад мотивів в оскаржуваній постанові носить загальний характер без оцінки будь-яких конкретних обставин зазначених в клопотанні потерпілого.
За наведених обставин, беручи до уваги, що слідчим повторно було винесену постанову про відмову в задоволенні клопотання потерпілого, оцінку мотивам прийняття якої вже було надано раніше в судовому порядку слідчим суддею, недоліки самої постанови слідчим не усунуто, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду наведеного, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на систематичне ігнорування органом досудового розслідування ухвал слідчих суддів, якими було неодноразово скасовано постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту, зокрема від 5 грудня 2024 року в справі №463/11222/24, від 7 листопада 2024 року в справі №463/10410/24, від 7 жовтня 2024 року в справі №463/8666/24, від 21 травня 2024 року в справі №463/4481/24, від 24 квітня 2024 року в справі №463/3515/24, від 3 квітня 2024 року в справі №463/2934/24.
Крім того, постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 2 лютого 2024 року та 28 червня 2024 року було скасовано ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2024 року в справі № 463/1516/24 та від 30 липня 2024 року в справі №463/6934/24 відповідно.
З ухвали від 30 липня 2024 року в справі №463/6934/24 вбачається, що мотивами скасування постанови про закриття кримінального провадження серед іншого в тому числі було не проведення слідчого експерименту.
Керуючись вимогами ст.ст. 26, 220, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
скаргу ОСОБА_3 на постанову про відмову в задоволені клопотання - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого ВРЗСТ СВ Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту в кримінальному провадженні №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ Львівського районного управління №1 ГУ НП у Львівській області в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 12 серпня 2024 року про проведення слідчого експерименту в кримінальному провадженні №12022141360001867 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Ухвали набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1