Справа № 446/701/21
02.06.2022 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Самсін М. Л.
при секретарі судового засідання Груба Л.М.
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що дитина проходить навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Просить суд стягнути з відповідача на її користь 17 212 гривень, у рахунок додаткових витрат на неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. На теперішній час дитина проживає разом з позивачем, з відповідача на користь позивача рішенням суду стягнуто аліменти на утримання спільної дитини.
Відповідно до положень статті 185 Сімейного кодексу України, батько зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах на свою дитину, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним - сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання. Розмір додаткових витрат встановлюється рішенням місцевого суду за позовом матері. При цьому повинні враховуватися всі обставини, які мають суттєве значення для визначення суми стягнення.
Додаткові витрати на дитину можуть сплачуватися наперед, або вони покриваються після їх фактичного понесення. Конкретна форма залежить від наявних документів - чеків, квитанцій, актів виконаних робіт, рекомендацій чи діагнозів тощо. При цьому стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно (до досягнення дитиною повноліття).
Виходячи з норм ст.185 СК України, додатковими витратами, які підлягають стягненню є: періодичні витрати на лікування дитини (в тому числі на оздоровлення); систематичні витрати, понесені у зв'язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами; витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Додаткові витрати визначаються залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Верховний Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на якусь хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обґрунтування вимог про стягнення додаткових витрат, позивач зазначає, що донька на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Позивач надала суду як доказ банківські чеки на здійснення грошових переказів на рахунок на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка з призначенням платежу оплата за навчання. Проте, суд не може прийняти вказані чеки як допустимий доказ додаткових витрат на дитину, оскільки відсутні дані, що вказані кошти були сплачені саме для дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за навчання.
Отже, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 17 212 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за доцільне віднести судові витрати у вигляді судового збору за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя : М.Л. Самсін