Справа № 444/2154/24
Провадження № 2-а/444/4/2025
13 січня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови серії ББА № 596202 від 02.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови серії ББА № 596202 від 02.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення з підстав зазначених у позові.
Позивач в судове засідання не прибув, однак його представник - адвокат Шпунт М.Б. 18.11.2024 року надав на адресу суду заяву у якій просить суд проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують, просять такі задоволити.
Представники відповідача - ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином.
Однак, від відповідача ГУНП у Львівській області 25.11.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.57-61) у якому просить відмовити повністю у задоволенні позову. Справу просить слухати у відсутності представника.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
П. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Так як представники відповідача в судове засідання не з'явилися, однак від відповідача ГУНП у Львівській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту ст. 5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 596202 від 02.04.2024 року позивач здійснив рух т.з. марки «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому 20.03.2024 року Галицьким районним судом м. Львова був позбавлений права керування транспортними засобами на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, та ч. 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
З постанови Галицького районного суду м. Львова (а.с. 46) видно, що під час розгляду справи ОСОБА_1 , вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю. Просив суд суворо його не карати.
Дана постанова оскаржувалась захисником ОСОБА_1 - адвокатом Шпунтом М.Б. до Львівського апелчційного суду.
З копії постанови Львівського апеляційного суду від 29.05.2024 року (а.с.4244) видно, що постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 20.03.2024 року залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Шпунта Мар"яна Богдановича - без задоволення.
Дана постанова набрала законної сили.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» - учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч. 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» - забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Судом встановлено, що 02.04.2024 року о 10:47 год. в смт. Куликів під час патрулювання території обслуговування, екіпажом поліції ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області зупинено автомобіль марки «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 водій якого порушив правила дорожнього руху України, а саме здійснив зупинку т/з в місці виїзду з прилеглої території, чим порушив п.п. 15.9«И» ПДР України (ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду).
Згідно п.2 п.п.2 ст. 25 Закону України «Про національну поліцію» поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади і на момент перевірки гр. ОСОБА_1 було встановлено, що 20.03.2024 року Галицьким районним судом м. Львова останній був позбавлений права керування транспортними засобами, на строк один рік.
Відповідно до ч. 4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Разом з тим, у графі «копію постанови мною отримано» ставиться підпис особи, притягнутої до адміністративної. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання постанови про накладення адміністративного стягнення в ній робиться відповідний запис.
З копії постанови (а.с.8) видно, що позивач таку отримав.
Відповідно до ч. 1 ст 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. До того ж ч. 4 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження своїх тез, а також не надав суду докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Оскільки, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які б спростуватл факт наявності адміністративного правопорушення та обсавин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень уповноважених осіб відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Оскаржувана постанова така, що вчинена відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставні, спрямовані на уникнення відповідальності та задоволенню не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У позовній вимозі ОСОБА_1 про скасування постанови серії ББА № 596202 від 02.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі - відмовити.
У позовній вимозі ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області, Відділу поліції № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області судових витрат - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Р. Й. Зеліско