1Справа № 319/94/19 3-в/335/1/2025
08 січня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши подання начальника Пологівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання пов'язаного з подальшим виконанням постанови суду про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Начальник Пологівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду із поданням про вирішення питання щодо подальшого виконання постанови Куйбишевського районного суду від 07.09.2019 відносно ОСОБА_1 .
Подання обґрунтовано тим, що постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.02.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
19.02.2019 постанова суду надійшла на виконання до Більмацького районного сектору (нині Пологівський №2 філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області). З умовами відбування покарання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт ОСОБА_3 ознайомлений, отримав направлення, однак до відпрацювання не приступив. 13.05.2019 складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.183-2 КУпАП.
Вироком Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15.11.2019 ОСОБА_1 засуджений за ст. 389-2 КК України до 1 року позбавлення волі.
З 15.01.2020 по 11.11.2021 ОСОБА_1 відбував покарання у ДУ «Оріхівська виправна колонія № 88». Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.11.2020 ОСОБА_1 умовно-достроково звільнено від призначеного покарання.
В лютому 2022 ОСОБА_1 з'явився до органу пробації та отримав направлення на відпрацювання суспільно корисних робіт, однак не встиг розпочати роботу у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення рф на території України.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) «Про перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» територія підпорядкування Пологівського районного сектору №2 Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області входять до переліку територій, що перебувають в тимчасовій окупації.
На сьогодні зв'язок з порушником не встановлено. Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України ОСОБА_1 не перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (лист від 16.05.2024 №12289/0/2-24/3).
Інформація щодо призову на військову службу під час мобілізації районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відносно ОСОБА_1 відсутня (лист від 27.05.2024 № 3746).
У Запорізькій обласній військовій адміністрації відсутня інформація про реєстрацію ОСОБА_1 через фільтраційні пункти м. Запоріжжя, які прибули з тимчасово окупованої території (лист від 20.05.2024 № 06451/08-48).
На обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб по м.Запоріжжя ОСОБА_1 не перебуває (лист Управління підтримки внутрішньо переміщених осіб та господарського забезпечення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 01.01- 09/4496).
Станом на 05.09.2024 відповідь на запит щодо перевірки наявності актового запису про смерть ОСОБА_1 не надходила.
Додатково зазначили, що надати суду особову справу порушника ОСОБА_1 не має можливості, оскільки всі особові справи залишились на тимчасово окупованій території, доступу до них працівник відділу не має, оскільки виїхав з окупованої території та на час зміни місця перебування у період воєнного стану, закріплений за Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області для продовження виконання посадових обов'язків.
Невідбута частина стягнення складає 120 годин суспільно корисних робіт.
На думку органу пробації, з часу набуття законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки, тому необхідно застосувати щодо нього подібні правовідносини, які передбачені у п. 1 ч.1 ст. 80 КК України і звільнити його від відбування даного адміністративного стягнення на підставі закінчення строку давності виконання, взявши до уваги неможливість виконання цієї постанови з поважних причин, що не залежить від порушника, а саме тимчасової окупації території.
За викладених обставин, представник органу пробації звернувся до суду із поданням про вирішення питання щодо подальшого виконання постанови Куйбишевського районного суду від 07.02.2019 відносно ОСОБА_1 .
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». У зв'язку з тим, що у поданні не ставиться питання про погіршення становища ОСОБА_1 суд вважає за можливо розглянути подання за його відсутності.
Дослідивши та проаналізувавши надані матеріали, суд дійшов висновку.
Згідно ч. 1 ст. 303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» установлена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права. Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Положення Кодексу про адміністративні правопорушення не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права - принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду. Таким чином, суд вважає за можливе до даних правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи, викладені у поданні, встановлено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 не виконана з об'єктивних причин. Крім того, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення правопорушнику адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки.
Згідно із п. 15.1. «Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» затв. наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 року, виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку, зокрема у зв'язку із наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду.
На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 303, ст. 304 КУпАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 280 КУпАП, суд
Подання Пологівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про вирішення питання пов'язаного з подальшим виконанням постанови суду про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, призначеного постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.02.2019 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Новасардова