Справа № 314/4192/24
Провадження № 2/317/188/2025
09 січня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ткаченко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області з Вільнянського районного суду Запорізької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.01.2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «ТАСКОМБАНК» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/9226976-SP, підписанням якого акцептувала публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», на веб-сайті банку та беззастережно приєдналась до умов Договору.
28.02.2024 між акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №HІ/11/15-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №HІ/11/6-Ф від 28.02.2024 Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 45016,14 грн., з яких: 19978,64 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25037,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала (а.с. 53).
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
28.01.2021 ОСОБА_1 підписала у АТ «ТАСКОМБАНК» заяву-анкету №95754 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових послуг в межах проекту sportbank (а.с. 5).
Відповідно до довідки виданої директором департаменту супроводження банківських операцій АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 з 28.01.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети №95754 (а.с. 6).
28.02.2024 між акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №HІ/11/15-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги (а.с. 8-10).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №№HІ/11/15-Ф від 28.02.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №002/9226976-SP від 28.01.2021 (а.с. 11).
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №002/9226976-SP від 28.01.2021 станом на 31.07.2024 залишок заборгованості складає 45016,14 грн., з яких: 19978,64 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25037,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 7).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За правилами частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку та, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною першою статті 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати від боржника повернення всієї суми кредиту.
При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В заяві-анкеті зазначено лише персональні дані відповідача, адреса її проживання, інші дані щодо соціального статусу останнього. Даних про тип картки, розмір кредитного ліміту та процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, розмір штрафних санкцій, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в заяві-анкеті не зазначено.
За таких обставин позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг, оскільки в анкеті-заяві не закріплено домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Окрім того, суду не надано доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів на рахунок, який відкрито до заяви-анкети, а також відсутня виписка по рахунку, яка і мала б підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.
На підтвердження наявності та розміру заборгованості позивачем надано лише розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити за яким саме номером кредитної карти його проведено та з якою процентною ставкою нараховувалась заборгованість.
Отже, розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом ні надання відповідачу у користування кредитних коштів, ні видачі картки, ні наявності заборгованості та її розміру, оскільки розрахунок нічим не підтверджується та його правильність перевірити неможливо, а виписка по рахункам, відкритим на ім'я ОСОБА_1 не долучена позивачем до позовної заяви.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розміру є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, під час розгляду справи позивачем не було надано відповідних доказів на підтвердження наявності чи відсутності заборгованості та її розміру, а саме, виписки по рахунку, яка є первинним документом, належним підтвердженням наявності та розміру заборгованості.
Розрахунок заборгованості, як такий, без надання доказів про те, які умови кредитування досягнуто між сторонами на час укладення договору не є підтвердженням наявності заборгованості та правильності цього розрахунку.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві та у який саме спосіб кредитної картки та розміру наданого кредиту у виді встановленого ліміту на певну суму, руху коштів на відкритому рахунку, тому перевірити розмір нарахованих як суми боргу, так і процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.
Так, правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на видану останньому платіжну картку, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.
Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання заяви-анкети свідчить про видачу кредиту відповідачу, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить.
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 року по справі № 703/3063/18 прийшов до висновку, що в зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу.
На підставі викладеного, оскільки позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 11, 509, 526, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 274-275, 279, 353, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.01.2025.
Суддя М.О. Ткаченко