Справа № 128/5097/24
Іменем України
15 січня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі»до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
30.12.2024 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024, 31.12.2024, 01.01.2025, 02.01.2025, 03.01.2025, 06.01.2025, 07.01.2025, 08.01.2025, 09.01.2025, 10.01.2025, «Призначення не відбулося. Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. Деталі наведені в лозі протоколу призначення».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025, головуючим суддею визначено суддю Карпінську Ю.Ф., якій 14.01.2025 передано матеріали даної позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі оглядом матеріалів даної позовної заяви установлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позовна заява Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі» підписана представником Дмитренком Русланом Федоровичем.
Установлено, що до даної позовної заяви долучено лише довіреність від 29.12.2023, якою генеральний директор Касіч Юрій Петрович, на підставі Статуту, уповноважує юрисконсульта Дмитренка Руслана Федоровича представляти інтереси Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України).
Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України. Тому недостатнім для самопредставництва юридичної особи є видана нею на ім'я одного з працівників довіреність.
29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалили як Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон №390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Вказаний висновок було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа № 303/4297/20).
У даному випадку, підписуючи позовну заяву Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі»до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, представником Дмитренком Р.Ф. долучено до позовної заяви лише копію довіреності. Проте суду не надано жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції, витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і не надано підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Таким чином, до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження повноважень представника Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі» Дмитренка Р.Ф., так як не надано суду жодних підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов'язків Дмитренка Р.Ф. охоплює можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.
Долучена до позову копія довіреності видана генеральним директором АТ «Вінницяобленерго», однак докази (зокрема, але не виключно, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), які б свідчили, що останній на даний час дійсно являється генеральним директором АТ «Вінницяобленерго», а також наділений правом видавати таку довіреність, суду не надано.
Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі»підписана особою, яка не має права її підписувати, так як не надано суду жодних підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов'язків Дмитренка Р.Ф. охоплює можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва або що довіреність на Дмитренка Р.Ф. видана повноважною особою.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі вищезазначеного, позовна заява Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі»підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Вінницькі центральні електричні мережі»до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - повернути позивачу разом з доданими документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.