125/3/25
1-кп/125/1/2025
про продовження дії запобіжного заходу
14.01.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 12024020140000251 від 24.08.2024, про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 грн. Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які мали місце під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. У клопотанні прокурор зазначив про наявність таких ризиків: переховуватися від суду, з огляду на те, що покарання за вчинений злочин є таким, що спроможне у значній мірі обмежити його права й свободи, у тому числі на свободу пересування, тому під страхом кримінальної відповідальності думки ОСОБА_3 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності вказаного ризику; незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 є військовослужбовцем, має соціальні зв'язки, тому він матиме можливість здійснювати на останніх відповідний незаконний вплив як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і у інший спосіб, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема ОСОБА_3 продовжує вчиняти злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачена санкція у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин. Крім того, ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема останній може знищити паспорт громадянина України, особову справу та інші документи, які підтверджують приналежність останнього до громадянства України та проходження служби у Збройних Силах України. Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, згідно із позицією сторони обвинувачення, не може запобігти вказаним ризикам, не гарантуватиме виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, що вказані у ньому, просив клопотання задовольнити, продовжити строк тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив щодо клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_5 підтримав думку підзахисного.
У судовому засіданні потерпілі підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 18.11.2024 щодо ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.01.2025, визначено розмір застави у сумі 181680 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає, що під час розгляду питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого під вартою, слід керуватися положеннями ст. 194 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Питання чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, не розглядалося судом, оскільки на даній стадії обвинуваченому пред'явлене обвинувачення.
У судовому засіданні було доведено, що існує ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду, у зв'язку з тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, і за які, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. До затримання обвинувачений не був працевлаштованим і не мав сталого джерела доходу, сім'ї та суспільно корисних занять, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків за місцем проживання. Суд також вважає доведеними ризики: незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки ОСОБА_3 , розуміючи, що йому у разі доведення вини загрожує покарання у виді позбавлення волі, може впливати на останніх, щоб вони змінили свої покази; та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, вчинив нові умисні злочини проти власності, що свідчить про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та на які вказував прокурор.
Крім цього, на виконання положень ч. 1 ст. 178 КПК України, вирішуючи питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим; вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, які дозволяють утримувати його під вартою.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вимог, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів (ч. 4 ст. 185 КК України), визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи характер пред'явленого обвинувачення, майновий стан обвинуваченого, суд дійшов висновку, що слід визначити заставу у розмірі - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181680 гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176-178, 183, 196, 199, 315, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 на 60 днів, тобто до 14.03.2025.
Визначити розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 181 680 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі внесення застави такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Дата закінчення дії ухвали 14.03.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено о 16:00 15.01.2025.
Суддя