125/2255/24
1-кп/125/137/2024
про застосування запобіжного заходу
14.01.2025 м. Бар Вінницька область
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участі: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Барського районного суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , не одруженого, із середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
У провадженні Барського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що на даний час підстави та ризики, які були визначені при застосуванні запобіжного заходу не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити у обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за наступних підстав.
Ухвалою Барського районного суду від 25.09.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Барського районного суду від 19.11.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 17.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень КПК щодо застосування запобіжних заходів прокурор має довести наявність ризиків, які дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, які передбачені частиною 1 статті 177 КПК України. Норми КПК не встановлюють обов'язку прокурора доводити, що підозрюваний уже фактично вчиняв такі дії.
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність на час розгляду кримінального провадження ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду.
Суд бере до уваги відомості про те, що ОСОБА_4 проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 , виконує свої службові обов'язки та активну приймає участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі наступальних дій.
Суд враховує, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 не переховувався від органів досудового розслідування, на свідків не впливав. Таких повідомлень про вплив органами поліції не зафіксовано.
У зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що ризикам переховування підозрюваного від суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, цілком здатний запобігти запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
Особисте зобов'язання (ст. 179 КПК) - це запобіжний захід, суть якого полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність постійного місця проживання обвинуваченого, обов'язку виконувати службові обов'язки та брати активну участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі наступальних дій, а також не доведення стороною обвинувачення обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж зазначений у клопотанні про застосування цілодобового домашнього арешту, у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 60 (шістдесяти) днів а саме до 14 березня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 процесуальний обов'язок прибувати до суду із визначеною періодичністю.
Строк дії ухвали до 14 березня 2025 року.
Виконання ухвали доручити командиру військової частини НОМЕР_1 .
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: