вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1126/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за позовом: заступника керівника Рівненської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі: Рівненської міської ради
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: усунення перешкод у користуванні майном
секретар судового засідання: С.Коваль
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від органу прокуратури: І.Гіліс
Керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу тимчасової споруди.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 липня 2012 року ФОП ОСОБА_1 було видано паспорт прив'язки за №01-ТС/23 на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгового павільйону в АДРЕСА_1 . Даний паспорт прив'язки був дійсний до 15 жовтня 2017 року.
Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було відмовлено у продовженні строку дії паспорта прив'язки у зв'язку з тим, що в результаті аналізу містобудівної документації, схеми розміщення тимчасової споруди, а також цифрових інженерно-топографічних планів на території Рівненської територіальної громади встановлено, що тимчасова споруда знаходиться в межах червоних ліній вул. Здолбунівській, а відстань між тимчасовою спорудою та Т-подібним заїздом/виїздом з прилеглої території становить менше 10 м., що суперечить положенням містобудівної документації.
З огляду на викладене, на земельній ділянці комунальної форми власності розміщена тимчасова споруда, що належить ФОП ОСОБА_1 , проте, без оформленого дозвільного документу - паспорту прив'язки та за відсутності документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під нею.
Таким чином, відповідачем, внаслідок незаконного розміщення тимчасової споруди, зайнято земельну ділянку комунальної форми власності без належних на це правових підстав.
В свою чергу вищевказане перешкоджає власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Рівне в особі Рівненської міської ради у належному володінні, розпорядженні та користуванні нею, з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання земельної ділянки.
30 грудня 2024 року відповідачем подано відзив на позов, а 3 січня 2025 року відповідачем подано заяву про визнання позову в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 16 грудня 2024 року суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14 січня 2025 року.
30 грудня 2024 року відповідач подав відзив на позов.
3 січня 2025 року прокурор подав до суду відповідь на відзив.
3 січня 2025 року відповідач подав заяву про визнання позову в повному обсязі.
Згідно з нормами частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 191 ГПК України).
Згідно з положеннями статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
З огляду на визнання відповідачем позову суд вважає за можливе розглянути справу за результатами підготовчого провадження.
14 січня 2025 року міською радою подано клопотання про відкладення судового засідання з огляду на перебування представника міської ради в іншому судовому засіданні Господарського суду Рівненської області.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
За правилами статті 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав як перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суд зазначає, що пріоритетність для позивача іншої справи не свідчить про поважність причин неявки в дане судове засідання, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення судового засідання.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд установив наступне.
Як видно з матеріалів справи, 26 липня 2012 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 було видано паспорт прив'язки за №01-ТС/23 на розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгового павільйону у АДРЕСА_1 на строк до 15 жовтня 2017 року.
В матеріалах справи наявний лист Рівненської міської ради №05-01-3813/24-8543/24 від 23 жовтня 2024 року, що був адресований Рівненській окружній прокуратурі, в якому зазначено, що рішень про передачу в оренду земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 не приймалось, договори оренди землі не укладались.
Також у вказаному листі відзначено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради ФОП ОСОБА_1 видавався паспорт прив'язки №01-ТС/23 від 26 липня 2012 року стаціонарної тимчасової споруди розміром 7,9 кв.м. на 3,3 кв. м., терміном дії до 15 жовтня 2017 року. Примірник зазначеного паспорта прив'язки ТС, що знаходився в Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради вилучено правоохоронними органами в рамках кримінального провадження №12014180000000386.
У своєму листі міська рада відзначила, що на вказаному примірнику паспорта прив'язки ТС міститься відмітка про продовження строку його дії до 11.10.2022 з печаткою Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та підписом начальника ОСОБА_2 , у якій вбачаються ознаки підробки. Надалі вказаний примірник паспорта прив'язки ТС також був вилучений правоохоронними органами в рамках кримінального провадження №12023186010000055 з метою дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України). Як слідує з матеріалів справи, 26 січня 2021 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради прийнято рішення №5 "Про звільнення території міста від незаконно встановлених тимчасових споруд" яким, зокрема, вирішено демонтувати тимчасову споруду, що належить ФОП ОСОБА_1 ..
Так, у матеріалах справи наявна заява відповідача від 4 січня 2023 року, адресована Управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, про продовження дії паспорту прив'язки №01-ТС/23, в додатках якого міститься паспорт прив'язки стаціонарної тимчасової споруди у АДРЕСА_1 від 26 липня 2012 року №01-ТС/23.
У вказаному паспорті прив'язки від 26 липня 2012 року вказано продовження його дії до 11 жовтня 2022 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №460/4055/21 визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 26 січня 2021 року № 5 "Про звільнення території міста Рівного від незаконно встановлених тимчасових споруд" в частині, що стосується демонтажу тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 , на яку був виданий паспорт прив'язки №01-ТС/23 від 26 липня 2012 року.
Згідно з листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 31 січня 2023 року, Управління зазначило, що підстави для прийняття рішення щодо продовження строку дії паспорту прив'язки відсутні, чим фактично відмовлено відповідачу у продовженні строку дії зазначеного паспорту прив'язки. Підставами відмови зазначено закінчення строку дії паспорту прив'язки на момент звернення позивача, а також наявність ознак підробки в документах, поданих позивачем.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №460/9136/23 визнано протиправною відмову Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у продовження строку дії паспорта прив'язки та зобов'язано Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради повторно розглянути заяву про продовження строку дії паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 26 липня 2012 року №01-ТС/23 з урахуванням висновків суду.
Надалі Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради було повторно розглянуто заяву від 4 січня 2023 року та відмовлено ФОП ОСОБА_1 у продовженні строку дії паспорта прив'язки №01-ТС/23, а саме з підстав невідповідності розміщеної тимчасової споруди містобудівній документації на місцевому рівні та планувальним обмеженням, встановленими Державними будівельними нормами.
Про прийняте рішення ФОП ОСОБА_1 було повідомлено шляхом скерування листа за №01-22/77 від 3 травня 2024 року.
Прокурор вказує, що прийняте Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради рішення про відмову у продовженні строку дії паспорта прив'язки ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувалося.
Рівненською міською радою рішення про передачу ФОП ОСОБА_1 в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 не приймались та відповідно договори оренди землі не укладалися, про що зазначено у листі Управління земельних відносин Рівненської міської ради №01-10-351-24/1588-24 від 23 жовтня 2024 року.
На переконання прокурора, на земельній ділянці комунальної форми власності розміщена тимчасова споруда, що належить ФОП ОСОБА_1 , проте, без оформленого дозвільного документу - паспорту прив'язки та за відсутності документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під нею. Таким чином відповідачем внаслідок незаконного розміщення тимчасової споруди, зайнято земельну ділянку комунальної форми власності без належних на це правових підстав, що в свою чергу вищевказане перешкоджає власнику земельної ділянки у належному володінні, розпорядженні та користуванні нею, з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання земельної ділянки.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, та стосуються земельних правовідносин та відносин дозвільного характеру щодо розміщення на землях комунальної власності тимчасової споруди.
Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси територіальної громади щодо розміщення на землях територіальної громади тимчасової споруди, строк дозволу на розміщення якої сплив.
Вказані обставини слугували підставою для звернення прокурора з даним позовом.
В свою чергу, відповідач позов визнав в повному обсязі, при цьому судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.
Згідно з нормами статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 (надалі - "Порядок").
Згідно з пунктом 1.3. Порядку, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.
Згідно з пунктами 1.2.-.2.2. Порядку, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
У пункті 2.7. Порядку визначено, що паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до пункту 2.17. Порядку, строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні
Пунктом 2.18. Порядку врегульовано, що продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Пунктами 2.29. - 2.30. Порядку визначено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.
Суд ураховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" № 314 установлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.
Відповідно до абзацу 4,5 п.1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Оскільки, відповідно до п. 2.30. Порядку, розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється, паспорт прив'язки тимчасової споруди є документом дозвільного характеру.
Прокурор вказує, що враховуючи закінчення строку дії паспорту прив'язки та відмову уповноваженим органом у його продовженні, ФОП ОСОБА_1 повинен був демонтувати встановлену тимчасову споруду, проте, дана тимчасова споруда не демонтована, а оскільки, земельна ділянка комунальної власності в користування (оренду) ФОП ОСОБА_1 не передавалася, відповідно, розміщення тимчасової споруди за відсутності належних правових підстав, порушує права та інтереси власника землі - територіальної громади в особі Рівненської міської ради, яка позбавлена можливості в повній мірі користуватися та розпоряджатися нею.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до статті 152 ЗК України власник, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю, відповідно до статті 391 ЦК України.
Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема, земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
Прокурор вказує, що Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради відмовило відповідачу в продовженні строку дії паспорту прив'язки №01-ТС/23, з підстав розміщення тимчасової споруди в межах червоних ліній, тобто невідповідності місця розташування вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а також з недотриманням протипожежних вимог та державних будівельних норм
Проте, будучи обізнаним про вказане, відповідач не вжив заходів для демонтажу тимчасової споруди, в тому числі, відмову в продовженні строку дії паспорта прив'язки в судовому порядку не оскаржував.
Суд також ураховує подану відповідачем заяву про визнання позову та відповідно наявність підстав для задоволення даного позову.
Таким чином суд робить висновок, що даний позов необхідно задоволити.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Прокурор вказує, то одним з пріоритетних напрямів щодо захисту інтересів держави та територіальних громад, які в першу чергу мають здійснювати відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування, є недопущення користування земельною ділянкою державної та комунальної власності за відсутності на те правових підстав, дотримання принципу рівності всіх перед законом, добросовісності вчинення дій.
У листопаді 2024 року Рівненська окружна прокуратура звернулась до Рівненської міської ради з листом, в якому зазначено про наявність підстав для захисту інтересів держави, та звернення до суду з позовом про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом демонтажу тимчасової споруди - торгового павільйону, розміщеного у АДРЕСА_1 .
Своїм листом від 13 листопада 2024 року міська рада повідомила прокурора що нею вживались заходи шляхом прийняття рішення, проте вказане рішення було визнано недійсним, інших заходів міська рада не вживала, та не заперечує проти пред'явлення позову в її особі.
Рівненська окружна прокуратура, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скерувала на адресу Рівненської міської ради лист від 9 грудня 2024 року, яким повідомила про наявність підстав для захисту інтересів держави, та звернення до суду з позовом в інтересах Рівненської міської ради.
Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратура обґрунтувала правомірність звернення до суду із цим позовом.
Висновки суду
За результатом розгляду спору суд встановив наявність підстав для задоволення позову. Прокурор обґрунтовано звернувся з цим позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальний розмір судового збору за даним позовом складає 2 422,40грн.
Згідно з правилами статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином судовий збір в розмірі 1 211,20 грн необхідно повернути особі яка його сплатила у зв'язку з визнанням відповідачем позову. Решта судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Рівне в особі Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12-А, ідентифікаційний код 34847334) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом демонтажу тимчасової споруди - торгового павільйону, розміщеного у АДРЕСА_1 відповідно до паспорту прив'язки №01-ТС/23 від 26 липня 2012 року.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
4. Ухвалою суду повернути Рівненській обласній прокуратурі (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Позивач (Стягувач): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12-А, ідентифікаційний код 34847334).
Позивач (Стягувач за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, ідентифікаційний код 02910077).
Відповідач (Боржник): фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складено 15 січня 2025 року.
Суддя Андрій КАЧУР