вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"14" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/127/25
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ
до Комунального підприємства «Фастівтепломережа», Київська обл., м. Фастів
про стягнення 408426,69 грн.
встановив:
09.01.2025 р. до господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Комунального підприємства «Фастівтепломережа» про стягнення 408426,69 грн.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (абз. 2 ч. 1. ст. 173 ГПК України).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Звертаючись з даною позовною заявою, позивач об'єднав в одній позовній заяві вимоги за різними договорами, а саме: договором № 57 від 15.10.2013 р. про постачання теплової енергії та договором № 57 від 04.03.2021 р. з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 15.10.2013 р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Комунальним підприємством «Фастівтепломережа» укладено договір про постачання теплової енергії за № 57 та на те, що 04.03.2021 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії за № 57.
Водночас, договір № 57 від 15.10.2013 р. про постачання теплової енергії укладений між Комунальним підприємством «Фастівтепломережа» та ДТ МТЗ залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», а договір № 57 від 04.03.2021 р. з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії укладений між Комунальним підприємством «Фастівтепломережа» та Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Обґрунтовуючи позовні вимоги за договором № 57 від 15.10.2013 р., позивач зазначає, що оплату за поставлену відповідачем впродовж 2018-2019 років теплову енергію здійснено АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ» в повному обсязі, що не заперечується жодною із сторін. Проте, позивачем взагалі не обґрунтовано чому договір № 57 від 15.10.2013 р. про постачання теплової енергії укладений між Комунальним підприємством «Фастівтепломережа» та ДТ МТЗ залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», а оплата, як він стверджує, здійснювалась АТ «Укрзалізниця» в особі філії «ЦЗВ».
Крім того, позивачем до позовної заяви додано неякісну копію договору № 57 від 15.10.2013 р. про постачання теплової енергії, з якої взагалі неможливо встановити хто є підписантом договору від споживача.
Також, підставою виникнення вимог за договором № 57 від 15.10.2013 р. про постачання теплової енергії є факти: укладення відповідного договору та виникнення в силу такого факту у сторін зобов'язань, визначених саме таким договором, а саме: «Постачальник зобов'язується поставити споживачеві теплову енергію через приєднану мережу теплопостачання, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити фактично спожиту теплову енергію в кількості та за ціною, визначеною цим договором»; факт поставки відповідачем теплової енергії позивачу і як наслідок факт складення/не складення відповідачем податкових накладних за наслідками вказаних господарських операцій.
Між тим, підставою для виникнення вимог за договором № 57 від 04.03.2021 р. з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії є факти: укладення саме такого договору та виникнення в силу такого факту у сторін певних зобов'язань, визначених саме таким договором, а саме: «Виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/теплову енергію для потреб опалення, відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором», факт надання відповідачем позивачу послуги з постачання теплової енергії і як наслідок факт складення/не складення відповідачем податкових накладних за наслідками вказаних господарських операцій.
За кожним договором позивачем надані окремі акти приймання-передачі, складені за різний період.
Таким чином, заявлені вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, тобто докази, надані у підтвердження вимог за одним договором не підтверджують вимог за іншим.
Згідно ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Таким чином, ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України визначає право суду об'єднати вимоги у випадках певного збігу осіб у таких справах, однак, з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою об'єднання є - пов'язаність між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами, а також заявлення основних та похідних вимог.
Проте, у даному випадку відсутні відповідні умови для об'єднання.
Посилання позивача в обґрунтування об'єднання позовних вимог на однотипність договорів за своєю правовою природою та ідентичний предмет їх регулювання та те, що завдання позивачем збитків відповідачу внаслідок не реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за постачання теплової енергії є спільною підставою для звернення з позовом у цій справі, є помилковим, оскільки однотипність договорів не свідчить про пов'язаність позовних вимог підставою виникнення та поданими доказами. Навпаки, з позовної заяви вбачається, що вимоги за вказаними договорами не пов'язані поданими доказами. Крім того, вказані договори укладені з різними споживачами, про що позивачем взагалі не зазначено в позовній заяві.
Також заявлені за одним договором вимоги не відносяться до заявлених за іншим як основні та похідні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Отже позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, визначених ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, що є самостійною підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивачем при поданні до суду позовної заяви не дотримано вимог ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено інформації щодо наявності у відповідача електронного кабінету.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Документи, зазначені в додатках до позовної заяви, не є переліком документів, доданих до позовної заяви, оскільки позивачем не зазначено реквізитів документів, а лише зазначено «pdf».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем додано квитанцію № 2352300 від 27.12.2024 р. про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Проте, документи, зазначені в додатках до квитанції не є переліком документів, доданих до позовної заяви, оскільки позивачем взагалі не зазначено реквізитів документів, а лише «pdf», що унеможливлює перевірку дотримання позивачем вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Отже квитанція № 2352300 від 27.12.2024 р. про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС не є доказом направлення відповідачу копій документів, доданих до позовної заяви.
Крім того, як вбачається з прохальної частино позовної заяви, позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Фастівтепломережа» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» збитки в сумі 408426,69 грн., тоді як позов подано юридичною особою - Акціонерним товариством «Українська залізниця» не в особі структурного підрозділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Однак, враховуючи наявність обов'язкової підстави для повернення позовної заяви, визначеної в п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суд дійшов висновку повернути позовну заяву та додані до неї документи позивачу.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева