Справа №339/455/24
61
2/339/16/25
15 січня 2025 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
cекретаря судового засідання Латик В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про право на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що її чоловікові ОСОБА_4 на праві власності належало нерухоме майно, зокрема, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема і на вищевказану земельну ділянку.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 стала вона, його батьки (відповідачі), які відмовилися від своїх прав на спадкове майно, подавши до нотаріуса відповідні заяви.
На час смерті ОСОБА_4 вона була зареєстрована та проживала разом із ним, а тому прийняла спадщину після його смерті, вступивши у володіння та управління спадковим майном.
У серпні 2024 року звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Ще за життя ОСОБА_4 розпочав приватизацію спірної земельної ділянки на підставі рішеннь виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів від 22 жовтня 1994 року № 236, 19 квітня 1995 року № 76 та рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів від 20 січня 1997 року № 49, відповідно до яких йому надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку.
Однак ОСОБА_4 не завершив приватизацію земельної ділянки, оскільки не отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку через раптову смерть.
13 листопада 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито, призначено до підготовчого засідання.
13 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.83).
Відповідачі, не з'явившись у судові засідання, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають та не мають претензій до спадкового майна (а.с.84-85).
Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Окрім того, згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачами позову та задоволення позовних вимог, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.
Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що предметом розгляду справи є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Як встановив суд, 22 жовтня 1994 року рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області №236 ОСОБА_5 надано у постійне користування земельну ділянку для будівництва індивідуального поверхового житлового будинку, площею 1000 м.кв. по АДРЕСА_1 (а.с.12).
Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області №76 від 19 квітня 1995 року включено ОСОБА_4 співзабудівником індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області №49 від 20 січня 1997 року виключено ОСОБА_5 з числа співзабудівників індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.14).
Однак, ОСОБА_4 не завершив приватизацію земельної ділянки, оскільки не отримав Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку в зв"язку зі смертю.
Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.
Згідно ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 118 ЗК України, процедура приватизації розпочинається після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.9), внаслідок чого відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку площею 0.1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_4 не розпорядився своїм майном у випадку смерті, а тому спадкування відбувається за законом між позивачем (дружиною спадкодавця), дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , батьками спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 8, 48, 52-53).
Факт родинних відносин між сторонами та спадкодавцем підтверджується свідоцтвами про народження та про одруження, які містяться ву матеріалах справи.
Позивач вважається такою, що прийняла спадщину в силу статті 1268 ЦК України після смерті чоловіка ОСОБА_4 , оскільки реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини.
Крім того, вона звернулася з заявою про прийняття спадщини та з заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на підставі якої зареєстрована спадкова справа, а відповідачі 04 лютого 2022 року із заявами про відмову від спадщини (а.с.44, 47, 49, 51, 65).
Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином до позивача перейшло право на завершення приватизації вказаних земельної ділянки.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
В силу положення ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як свідчать матеріали справи, позивач реалізувала свої спадкові права після смерті чоловіка в нотаріальній конторі на майно, на яке ОСОБА_4 за життя виготовив правовстановлюючі документи, зокрема: транспортні засоби, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (а.с.61, 66).
Разом з тим, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва індивідуального поверхового житлового будинку, площею 1000 м.кв. по АДРЕСА_1 у зв'язку із ненаданням документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спірну земельну ділянку (а.с.20).
Згідно із п. «Г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.
Положеннями ст. 152 ЗК України, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №128/1911/15-ц, від 30.06.2020 у справі №623/633/17, від 25.03.2020 у справі №158/1672/17, від 17.04.2019 у справі №723/1061/17, від 29.08.2019 у справі №554/1195/17, від 04.11.2020 у справі №545/1631/19 та від 24.12.2021 у справі №343/1341/20, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Системний аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України, оформлення речових прав на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Через не завершення процедури приватизації ОСОБА_4 за життя не було отримано державний акт, а тому за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім'я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов'язаних з державною реєстрацією спірної земельної ділянки.
За таких підстав, суд, переконується в тому, що саме тому позивач має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації за нею права власності на цю земельну ділянку.
На підставі наведеного ст. 1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст. 206, 258-259, 263-265 ЦПК України суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0.1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків, місце проживанняАДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків, місце проживанняАДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 - реєстраційний номер облікової картки платників податків, місце проживанняАДРЕСА_3 .
Суддя Головенко О.С.