Справа № 636/1436/17
№ провадження 1-кп/646/178/2025
13 січня 2025 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова
у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова у режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 п.12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.186, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
Прокурор Чугуївської окружної прокуратури Харківської області звернувся з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який спливає 16.01.2025, посилаючись на те, що останній вчинив умисні тяжкі злочини та особливо тяжкі злочини, а ризики, передбачені п.п. 1, 3 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, у зв'язку з мірою покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчинені злочину, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 фактично мешкає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілими, а також може мати інформацію щодо їх фактичного місця мешкання та місця перебування, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь, продовження злочинної діяльності, а саме ОСОБА_7 може продовжити вчиняти аналогічні дії, останній він неодноразово судимий за умисні корисливі злочини.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, вказуючи, що ризики, наведені прокурором нічим не підтверджені та не доведені, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та строк дії якого закінчується.
Про існування обґрунтованої підозри вказують обставини, викладені в обвинувальному акті відносно обвинуваченого, враховуючи стадію судового провадження під час якої і вирішується питання застосування запобіжного заходу.
Оцінку ж доказам щодо доведеності провини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, судом вирішується в нарадчій кімнату при ухваленні вироку.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, поєднаного з застосуванням насильства та спричиненням загибелі людини. За найтяжче з інкримінованих ОСОБА_7 злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, що на думку колегії суддів дає підстави вважати, з метою уникнення покарання, обвинувачений може ухилятися від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст, 177 КПК України - незаконного впливу на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може здійснювати погрози, підкуп, умовляння свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, схиляння їх до дачі неправдивих показань. З огляду на те, що один із інкримінованих йому злочинів посягає у позбавлення житті іншої особи, може свідчити про спроможність ОСОБА_7 до здійснення насильницьких дій.
При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Оскільки свідки сторони обвинувачення не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) обґрунтовується викладеним вище, а також тим, ОСОБА_7 є раніше неодноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів після засудження належних для себе висновків не зробив та від вчинення нових кримінальних правопорушень не відмовився, а тому залишаючись без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, після вчинення умисного кримінального правопорушення проти життя з високою ймовірністю, може продовжувати свою злочинну діяльність.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При продовженні запобіжного заходу колегією суддів враховано також вік обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше судимий, офіційних джерел доходу немає, родини не має, відсутні міцні соціальні зв'язки.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів бере до уваги, що на території України введено воєнний стан і ведуться бойові дії, тому органи поліції не мають змоги належним чином контролювати осіб, запобіжні заходи щодо яких не пов'язані з ізоляцією від суспільства, як і не мають змоги здійснити розшук таких осіб, у разі їх ухилення від суду, що посилює ризик можливості обвинуваченим переховуватися чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також вирішуючи питання щодо необхідності продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу колегія суддів враховує, що до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо закінчити судовий розгляд кримінального провадження.
Тому, на переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам, а тому клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 слід задовольнити.
Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів не визначає розмір застави, оскільки інкриміновані злочини вчинено із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 369, 376 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів - 13 березня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 13 березня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали оголошений та підписаний 14.01.2025 о 10:00 год.
Головуючий : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3