ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.01.2025Справа № 910/13814/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 6Б, корпус 1, кв. 10; ідентифікаційний код: 42646407)
про стягнення 57024,24 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
11.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» про стягнення 54463,05 грн, з яких 54001,61 грн основного боргу, 233,96 грн 3% річних та 227,48 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54001,61 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 233,96 грн 3% річних та 227,48 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13814/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
02.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що станом на 31.12.2023 у нього існувала переплата у сумі 9024,77 грн. Крім того, позивачем не були враховані інші зроблені відповідачем платежі - у липні 2024 року на суму 20000,00 грн, у серпні 2024 року на суму 30000,00 грн, у листопаді 2024 року на суму 30000,00 грн. Також, відповідачем надано контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
06.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про продовження строку для подання відповіді на відзив до 16.12.2024 включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 задоволено вказану заяву позивача, продовжено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк для подання відповіді на відзив у справі №910/13814/24 до 16.12.2024.
16.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
18.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 54001,61 грн, 642,98 грн 3% річних та 2379,65 грн інфляційних втрат, що разом становить 57024,24 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Так як позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог було подано у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд приймає її до розгляду та здійснює розгляд справи з новою ціною позову - 57024,24 грн.
18.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
02.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами), Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензій.
Згідно зі п. 8. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є додатком №5 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (далі - КСП) цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Наказом від 03.10.2023 №550 затверджено умови Договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, із подальшими змінами в редакції наказу НЕК «Укренерго» від 22.12.2023 №742 та від 07.06.2024 №344.
Відповідно до пп. 6.7.-6.8. КСП договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається шляхом приєднання Користувача до умов договору згідно з наданою ним заявою-приєднання із зазначенням реквізитів Користувача, енергетичного ідентифікаційного коду (EIC-коду типу Х), ECRB коду (унікального ідентифікатору учасника оптового енергетичного ринку, за наявності) та даних обраного ним ППКО, до якої додаються: копія документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), завірена копія довіреності, виданої в установленому законодавством порядку тощо); підписаний зі сторони Користувача акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін (додаток 3 до Договору) (для ОСР, виробників, ОУЗЕ та споживачів (в тому числі ОМСР), приєднаних до системи передачі) - у двох примірниках; копії договорів виробника/споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з додатками (для виробників, розміщених за місцем провадження ліцензованої діяльності відповідного ОСР); підписана зі сторони Користувача однолінійна схема об'єкта (для виробників, ОУЗЕ та споживачів (в тому числі ОМСР), приєднаних до системи передачі) (додаток 2 до договору).
Бланк заяви-приєднання повинен бути оприлюднений на офіційному вебсайті ОСП.
Заява-приєднання може бути надана до ОСП як в паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи, так і в електронній формі з використанням електронного підпису.
Для укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для ОУЗЕ та Виробника з генеруючими одиницями типу B, C і D, Користувач має надати ОСП довідку про підключення до шлюзу інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу з ОСП для УЗЕ та генеруючих одиниць типу B, C і D відповідно до форми та Порядку організації інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу, оприлюднених на офіційному вебсайті ОСП.
ОСП протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви-приєднання та необхідної для укладення договору інформації направляє Користувачу повідомлення, в якому вказує дату акцептування заяви-приєднання.
Разом з листом-повідомленням про приєднання до договору ОСП направляє Користувачу оформлений перелік об'єктів електроенергетики (додаток 10 до договору (виробникам/ОУЗЕ/Споживачам)), а також повертає підписаний зі свого боку примірник акта розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін (для ОСР, виробників та споживачів, приєднаних до системи передачі) (додаток 3 до Договору).
Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вважається укладеним з дати акцепту, зазначеної у повідомленні ОСП.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Надалі 22.11.2023 НЕК «Укренерго» листом №01/63457 повідомлено відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №1553-03015-ПД, дата акцептування - 01.01.2024).
Отже, 01.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» як користувачем укладено з позивачем Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви відповідача.
Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.4 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Цей Договір встановлює права та обов'язки Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.
За змістом пп. 3.1.-3.4. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Згідно з пп. 11.3.-11.7. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством.
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Згідно з п. 4.3.2. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 ОСП має право отримувати своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Відповідне право кореспондується із установленим в п. 4.2.1. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 обов'язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54001,61 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 642,98 грн 3% річних та 2379,65 грн інфляційних втрат (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що станом на 31.12.2023 у нього існувала переплата у сумі 9024,77 грн. Крім того, позивачем не були враховані інші зроблені відповідачем платежі - у липні 2024 року на суму 20000,00 грн, у серпні 2024 року на суму 30000,00 грн, у листопаді 2024 року на суму 30000,00 грн. Також, відповідачем надано контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 протягом періоду травень 2024 року - жовтень 2024 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 89766,10 грн., що підтверджується наступними документами: Актом надання послуги від 31.05.2024 №ДУА-0007727; Актом надання послуги від 30.06.2024 №ДУА-0008456; Актом надання послуги від 31.07.2024 №ДУА-0009226; Актом надання послуги від 31.08.2024 №ДУА-0009987; Актом надання послуг від 30.09.2024 №ДУА-0010759; Актом надання послуг від 31.10.2024 №ДУА-0011523.
Копії зазначених вище актів, а також планових та фактичних рахунків за період травень 2024 року - жовтень 2024 року долучені позивачем до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пп. 3.5.-3.8. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024 Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Враховуючи вказані вище умови договору, можна дійти висновку, що оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта надання послуги.
Як пояснив позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання перед позивачем прострочив, надану послугу в рамках спірного періоду оплатив лише частково за травень 2024 року у розмірі 11202,75 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 31.01.2024 №142 та від 20.05.2024 №212.
Сума у розмірі 11202,75 грн була віднесена в рахунок погашення зобов'язання за травень 2024 року, оскільки решта суми за платіжними інструкціями була віднесена на погашення більш раннього періоду заборгованості.
При цьому, у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач пояснив, що послуги за вересень-жовтень 2024 року були у повному обсязі оплачені відповідачем, одна із простроченням.
Отже, заявлена до стягнення з відповідача сума основного боргу у розмірі 54001,61 грн (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог) є заборгованістю за травень - серпень 2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що станом на 31.12.2023 у нього існувала переплата у сумі 9024,77 грн. Крім того, позивачем не були враховані інші зроблені відповідачем платежі - у липні 2024 року на суму 20000,00 грн, у серпні 2024 року на суму 30000,00 грн, у листопаді 2024 року на суму 30000,00 грн.
Суд зазначає, що дійсно, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були здійснені вказані оплати, а в акті звірки розрахунків вказана сума переплати у розмірі 10024,77 грн.
Однак, як вбачається з платіжних інструкцій, здійснюючи оплати відповідач у призначенні платежу вказував реквізити іншого договору, а не Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024, про що зазначають обидві сторони у заявах по суті спору.
Лише листом від 10.12.2024 вих. №1012 відповідач просив позивача переплату у сумі 59024,66 грн за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015 від 20.02.2020 перенести в рахунок оплати за спірним договором - Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024.
У відзиві на позовну заяву позивач повідомив, що ним було виконане таке перенесення сплачених коштів і у відповідача відсутня заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1553-03015-ПД від 01.01.2024.
Таким чином, враховуючи, що предмет спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/13814/24 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» суми основного боргу у розмірі 54001,61 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 642,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 2379,65 грн (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» 3% річних у розмірі 642,98 грн та інфляційних втрат у розмірі 2379,65 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір (пропорційно розміру позовних вимог, щодо яких суд дійшов висновку закрити провадження).
В іншій частині судовий збір покладається на відповідача (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» суми основного боргу у розмірі 54001 (п'ятдесят чотири тисячі одна) грн 61 коп.
3. Стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Солар Інвест» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 6Б, корпус 1, кв. 10; ідентифікаційний код: 42646407)на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) 3% річних у розмірі 642 (шістсот сорок дві) грн 98 коп., інфляційні втрати у розмірі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн 40 коп.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн 00 коп, сплачений за платіжною інструкцією №В_8020 від 08.11.2024.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак