номер провадження справи 15/194/24
14.01.2025 Справа № 908/2968/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
про зобов'язання вчинити дії
установив
12.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розрвання договору оренди №83/4 нежитлового приміщення від 27.02.2013, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; звільнення нежитлового приміщення V першого поверху (літ.А-3) площею 86,1 кв.м. та частину нежитлового приміщення VII, VIII першого поверху (літ.А-3) площею 128,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024, справу № 908/2968/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
15.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2968/24, присвоєно справі номер провадження 15/194/24, про що постановлено ухвалу.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 15.11.2024 запропоновано відповідачам надати у строк до 16.12.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 31.12.2024 у разі отримання відзивів на позов надати суду відповідь на відзиви, оформлену згідно вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачами, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.
Запропоновано відповідачам надати у строк до 14.01.2025, відповідно до ст. 167 ГПК України, заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до відповіді № 901441 від 13.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача 18.11.2024. Вказана ухвала повернулась на адресу суду із довідкою Укрпошти про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
24.12.2024 ухвала про відкриття провадження у справі № 908/2968/24 опублікована на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області до відома сторін у справі.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
Позов обґрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору щодо оплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням. Орендна плата не вноситься протягом трьох місяців підряд, що як зазначає позивач є підставою для розірвання договору оренди та виселення орендаря із займаного приміщення.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 15.11.2024 у справі № 908/2968/24 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
27.02.2013 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Міським комунальним підприємством «Основаніє» (Балаисоутримувач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір № 83/4 оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_4 .
Відповідно до розділу 1 договору Орендар приймає в строкове платно користування нежитлове приміщення V площею 86,10 кв.м., VIII площею 124,90 кв.м., ІХ площею119,80 кв.м. першого поверху (літ. А-3) за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з п. 2.1. договору вступ Орендаря у платне користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписання сторонами договору та Акту прийому-передачі вищевказаного нежитлового приміщення, який підписано 27.02.2013.
Згідно з п. 11.1. договір укладено на 2 роки 11 місяців та діє до 27.01.2016.
Додатковою угодою від 02.11.2015 змінено розділ 1 Договору, та виключено слова «нежитлове приміщення ІХ площею 119,80 кв.м...», «...та дитячий спортивний клуб площею 119,80 кв.м.», про що складено акт прийому-передачі від 02.11.2015.
Додатковою угодою від 01.09.2017 до договору змінено балансоутримувача на Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 01.10.2018 до договору змінено балансоутримувама на Комунальне підприємство «Виробничо ремотно-експлуатаційне житлове об'єднання №7».
Додатковою угодою від 29.08.2019 до договору внесено зміни до п. п. 1.1. договору, а саме: «нежитлові приміщення V площею 86,10 кв.м., VII площею 124,9 кв.м. першого поверху (літ.А-3)» на «нежитлове приміщення V першого поверху (літ. А-3) площею 86,1 кв.м. та частику нежитлового приміщення VІІ, VIII першого поверху (літ. А-3) площею 128,5 кв.м.». Термін дії договору продовжено до 27.10.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна в редакції, що діяла на момент закінчення договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Заява про припинення договору оренди від відповідача не надходили, отже термін дії договору оренди було продовжено до 27.09.2022.
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Враховуючи відсутні заяви балансоутримувача про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди № 83/4 від 27.02.2013 на час вирішення спору в суді є чинним.
Несвоєчасна оплата відповідачем орендних платежів стала підставою для звернення балансоутримувача з позовом про розірвання договору оренди та виселення орендаря.
Згідно з п. 5.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно п. 3.4 договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно на рахунок місцевого бюджету не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою від 01.10.2018 п. 3.4. договору, викладено у новій редакції:
«з 01.10.2018 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем:
- 70% від розміру орендної плати (без нарахування ГІДИ) за кожен місяць - до місцевого бюджету сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним;
- 30% від розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожен місяць - балансоутримувачу сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою від 01.10.2019 п. 3.4. договору викладено у новій редакції, а саме:
«з 01.10.2019 орендна плата розраховується та спрямовується орендарем:
- 70% від розміру орендної плати (без нарахування ГІДИ) за кожен місяць - до місцевого бюджету сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним;
- 30% від розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожен місяці, - балансоутримувачу сплачується до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою від 01.05.2022 р. п. 3.4. договору, викладено у новій редакції, а саме: орендна плата розраховується та спрямовується щомісячно орендарем 100% розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) балансоутримувачу не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним.
За наданим розрахунком заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 257 933,83 грн, перед бюджетом у сумі 35 854,49 грн.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
У частині 1 статті 762 зазначеного Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Таким чином, зазначеною нормою передбачена можливість дострокового припинення договору оренди державного або комунального майна лише з підстав, визначених саме цим законом, а не іншими законами України (зокрема, ЦК України чи ГК України).
Згідно з п. 9.3. договору, балансоутримувач має право вимагати дострокового розірвання договору оренди у випадку порушення орендарем обов'язків, передбачених договором.
Згідно з п. 11.4. договору, він може бути розірваний за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за рішення господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством України.
Згідно з п. 11.9. договору його дія припиняється, зокрема але не виключно, у разі невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Згідно із даних розрахунку заборгованості за період часу з січня 2023 року по вересень 2024 року відповідачем здійснено часткову оплату коштів за оренду нежитлового приміщення на користь КП «ВРЕЖО №7»: за червень 2023 року - 9629,80 грн; за лютий 2024 року - 25 290,38 грн; за квітень 2024 року - 16 987,07 грн; за травень 2024 року - 679,61 грн; на користь бюджету: за лютий 2024 року - 14 545,45 грн; за березень 2024 року - 21 165,72 грн; за травень 2024 року - 9438,92 грн; за червень 2024 року - 10 909,09 грн.
У постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 908/3592/19 зазначено таке:
22.13. Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
22.14. Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
22.15. За змістом наведених норм договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
22.16. Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
22.17. Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
22.18. Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
З урахуванням неодноразового прострочення орендних платежів, у т.ч. більше трьох місяців підряд обставини справи свідчать про істотне порушення Фізичною собою-підприємцем ОСОБА_1 умов договору оренди нежитлового приміщення від 27.02.2013 № 83/4, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач (орендодавець) не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 зазначеного Кодексу передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 зазначено, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Підтверджені обставини щодо несплати орендних платежів більше ніж трьох місяців підряд, свідчить про наявність підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна.
Відповідно до п. 5.12 договору оренди нерухомого майна, у разі припинення, дострокового розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовим наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Таким чином, із розірвання договору оренди у орендаря виникає обов'язок повернути орендоване майно орендодавцю.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору оренди нерухомого майна в частині своєчасної та повної спати орендних платежів.
З урахуванням наведених обставин, доказів та вимог чинного законодавства України, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір оренди № 83/4 нежитлового приміщення від 27.02.2013, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Звільнити нежитлове приміщення V першого поверху (літ. А-3) площею 86,1 кв.м. та частину нежитлового приміщення VII, VIII першого поверху (літ. А-3) площею 128,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (проспект Металургів буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717) судовий збір у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 15 січня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов