пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 січня 2025 року Справа № 903/20/25
Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації
про забезпечення позову
у справі №903/20/25
за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації
до відповідача: Маневицької селищної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України»
про витребування земельної ділянки,
встановила: керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Маневицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», в якому просить:
- витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової)
адміністрації з незаконного володіння Маневицької селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га;
- залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізове господарське підприємство “Ліси України».
Також, просить стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури 2422грн. 40коп. витрат по сплаті судового збору.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що Камінь - Каширською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель державної форми власності, зокрема земель лісового фонду.
На території Маневицької селищної ради за межами населених пунктів проведено інвентаризацію земельної ділянки площею 9,8063 га з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134.
Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 зареєстрована у вказаному кадастрі 24.12.2019, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - землі запасу.
В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 08.12.2020 № 16-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Маневицькій селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3281, 4735 га, які розташовані за межами населених пунктів Маневицької селищної ради Маневицького району (на даний час Камінь-Каширського) згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність.
Земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування державного підприємства на підставі відповідних рішень органів влади, можуть перебувати лише у державній власності, відтак їх передача до земель комунальної власності є неправомірною.
Отже наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 26.12.2019 № 3- 3764/15-19-СГ “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки, наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 03.12.2020 № 16-ОТГ “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та рішення Маневицької селищної ради від 15.01.2021 № 5/31 “Про прийняття у комунальну власність Маневицької територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення», якими вказана земельна ділянка лісогосподарського призначення, віднесена до земель сільськогосподарського призначення та передана до комунальної власності, є незаконними, тобто прийнятими всупереч вимогам чинного законодавства.
Таким чином, земельні ділянки лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.
Ухвалою суду від 10.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено 05 лютого 2025 року; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України».
13.01.2025 від керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить забезпечити позов керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДСГП «Ліси України, до Маневицької селищної ради про витребування земельної ділянки кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га, шляхом:
- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;
- заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;
- заборони вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що Камінь-Каширською окружною прокуратурою подано позовну заяву в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, про витребування земельної ділянки кадастровим номером 0723685100:04:002:0134площею 9,8063 га.
На даний час Маневицька селищна рада має можливість перереєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063га, оскільки вказана земельна ділянка визначена у Державному земельному кадастрі як ділянка сільськогосподарського призначення. При цьому відповідач після такої реєстрації має можливість вільно розпорядитися зазначеною земельною ділянкою, а отже такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову.
Прокурор доводить, що, відсутність заходів забезпечення позову надає можливість відповідачу - Маневицькій селищній раді здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063га. В результаті поділу вказаної земельної ділянки можливе внесення до Державного земельного кадастру інформації про нові земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, а земельна ділянка з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 припинить своє існування як об'єкт цивільних прав, що унеможливить виконання рішення у справі в разі задоволення позову судом.
Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін щодо спірної земельної ділянки, можуть привести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави. У зв'язку з цим виникла необхідність в забезпеченні поданого позову, шляхом заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га та заборони вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 137 ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що у даній справі прокурор звернувся до суду з позовом про витребування у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Маневицької селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га, оскільки дії Маневицької селищної ради спрямовані на вилучення земельної ділянки з лісового фонду, яка за матеріалами лісовпорядкування знаходиться у користуванні державного лісогосподарського підприємства та належить до державної власності.
У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.
Маневицька селищна рада має можливість перереєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га, відчуживши її на користь третіх осіб, оскільки вказана земельна ділянка визначена у Державному земельному кадастрі як ділянка сільськогосподарського призначення.
Необхідність забезпечення позову у даній справі обумовлено тим, що після такої реєстрації Маневицька селищна рада має можливість вільно розпорядитися зазначеною земельною ділянкою, а отже такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову. Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін щодо спірної земельної ділянки можуть привести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави.
У зв'язку із зазначеним, виникла необхідність в забезпеченні поданого позову, шляхом заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га та заборони вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що “співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Частиною 1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав / обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
При цьому згідно із ч. 2 цієї статті Закону судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З огляду на предмет позову у цій справі та фактичні обставини спірних правовідносин, належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви; заборона державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви; заборона вчиняти Маневицькій селищній раді Камінь-Каширського району будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га, в тому числі поділ земельної ділянки, відчуження, передачу в оренду (суборенду), вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи.
Обрані заходи забезпечення позову пов'язані з предметом спору, а отже, існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав Маневицької селищної ради, однак їх незастосування може спричинити незаконне розпорядження землями.
Відсутність заходів забезпечення даного позову надає можливість відповідачу - Маневицькій селищній раді здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134. В результаті поділу вказаної земельної ділянки можливе внесення до Державного земельного кадастру інформації про нові земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, а земельна ділянка з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 припинить своє існування як об'єкт цивільних прав.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що прокуратурою достатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, заходи забезпечення у даному випадку є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими. Заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборонити державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
3. Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063 га до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
4. Заборонити Маневицькій селищній раді (44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, будинок 30, код ЄДРПОУ 04333193) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723685100:04:002:0134 площею 9,8063га (в тому числі щодо поділу, відчуження, передачу в оренду (суборенду) земельної ділянки, вчиняти будь-які договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо вказаної земельної ділянки).
Стягувач: Волинська обласна державна (військова) адміністрація (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Майдан Київський, буд.9, код ЄДРПОУ 13366926).
Боржник: Маневицька селищна рада (44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, будинок 30, код ЄДРПОУ 04333193).
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 16.01.2028.
Ухвала підписана та набрала законної сили - 15.01.2025.
Суддя О. Г. Слободян