вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"15" січня 2025 р. Cправа № 902/33/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши без повідомлення учасників справи, заяву Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича № б/н від 10.01.2025 про забезпечення позову
до подання позовної заяви Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБУД-777" (вул. Будівельників, 15, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321)
про стягнення 784 000 грн
13.01.2025 на розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича № б/н від 10.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/1/25 від 13.01.2025) про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 784 000 грн.
Обґрунтовуючи підстави застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає, що на виконання укладених між сторонами Договорів про надання поворотної фінансової допомоги №№ 22-03/24-01, 25-03/24-01, 16-04/24-01, 30-04/24-04, 25-04/24-03, 20-06/23-01, 28-06/24-02, 05-08/24-04, ФОП Михайлик С.В. надано ТОВ "КОМФОРТБУД-777" поворотну фінансову допомогу на загальну суму 784 000 грн.
Як стверджує ФОП Михайлик С.В., ТОВ "КОМФОРТБУД-777" тривалий час уникає виконання свого зобов'язання, тобто діє недобросовісно, при цьому сума майбутнього позову є досить значною, тому є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено, а тому заявник убачає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку в АТ КБ "Приватбанк".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень наведеної норми, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини. Господарський суд повинен урахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, аби забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-6/2011 від 16.06.2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору рішення у справі "Кюблер проти Німеччини" від 13.01.2011 заява № 32715/06).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Верховний Суд у постанові у справі № 910/13208/19 від 16.09.2020 зазначив, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен урахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент, як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також зазначено, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Отже, можливість накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення коштів є додатковою гарантією того, що рішення суду, у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Суд враховує, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо діяльності та фінансового стану товариства (в тому числі відомості стосовно комерційної діяльності товариства, фінансово-економічного стану, а також відомості про банківські рахунки товариства та проведені за ними операції) у розумінні статті 21 Закону України "Про інформацію" та статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, тобто інформацією з обмеженим доступом, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі про задоволення позову в разі невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах спірної суми.
Таким чином, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Як встановлено судом, предметом майбутнього спору є вимога майнового характеру про стягнення 784 000 грн за Договорами про надання поворотної фінансової допомоги №№ 22-03/24-01, 25-03/24-01, 16-04/24-01, 30-04/24-04, 25-04/24-03, 20-06/23-01, 28-06/24-02, 05-08/24-04.
Водночас до поданої заяви про забезпечення позову заявником не додано доказів на підтвердження надання ТОВ "КОМФОРТБУД-777" грошових коштів у сумі 226 000 грн за Договорами №№ 25-03/24-01, 20-06/23-01, 05-08/24-04.
Суд враховує, що в пункті 5 переліку додатків до заяви, окрім іншого, зазначено: копії договорів про надання фінансової допомоги №№ 25-03/24-01, 20-06/23-01, 05-08/24-04. Проте останні відсутні, про що загальним відділом "Канцелярія" складено акт № 2/25 від 13.01.2025.
Отже, із врахуванням наданих заявником до заяви про забезпечення позову доказів, обґрунтованим є забезпечення позову в межах фактично перерахованої ТОВ "КОМФОРТБУД-777" суми в розмірі 558 000 грн, тобто за виключенням грошових коштів у сумі 226 000 грн.
За таких обставин, заява Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича № б/н від 10.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/1/25 від 13.01.2025) про застосування заходів забезпечення позову у своїй сукупності є спрямованою на ефективний захист (відновлення) порушених прав заявника та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича № б/н від 10.01.2025 (вх. номер канц. суду 01-40/1/25 від 13.01.2025) про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБУД-777" (вул. Будівельників, 15, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321; код ЄДРПОУ 44923149) та знаходяться або можуть знаходитися на банківському рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" в межах суми 558 000 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч) грн 00 коп.
Стягувач: Фізична особа-підприємець Михайлик Сергій Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБУД-777" (вул. Будівельників, 15, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321; код ЄДРПОУ 44923149).
В частині накладення арешту на грошові кошти в межах суми 226 000 грн відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.
Примірник ухвали надіслати представнику заявника - адвокату Конякіну Михайлу Сергійовичу - до електронного кабінету в ЄСІТС, ТОВ "КОМФОРТБУД-777" - рекомендованим листом. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.
Ухвала підписана 15.01.2025.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ФОП Михайлику Сергію Володимировичу ( АДРЕСА_1 )
3 - ТОВ "КОМФОРТБУД-777" (вул. Будівельників, 15, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321)