Справа № 635/258/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/49/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.263 КК України
15 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2023 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221340000053 від 16.09.2022, -
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів Броварського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше судимим не був,
визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до статті 76 КК України ОСОБА_7 зобов'язано в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно вироку, ОСОБА_9 визнаний винним в тому, що згідно указу №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24 лютого 2022 року (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
12 вересня 2022 року, більш точний час під час проведення досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_7 , перебуваючи у с. Веселе Харківського району Харківської області на території Веселівської школи, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , під час огляду залишених позицій Збройних сил Російської Федерації, виявив дерев'яний ящик, в середині якого знаходились предмети, зовні схожі на корпуси гранат «Ф-1», без запалу в кількості 18 шт., та предмети схожі на запали УЗРГМ-2 або УЗРГМ в кількості 9 шт., а також тротилову шашку вагою 200 грам, які в подальшому ОСОБА_7 , керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне зберігання вибухових речовин та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, розуміючи протиправність своїх дій, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21 серпня 1998 року і «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, переніс вказаний деревний ящик з вищевказаними предметами до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим здійснив придбання, та в подальшому зберігав на території свого домоволодіння.
15 вересня 2022 року під час проведення огляду місця події, поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений ОСОБА_7 , який мав при собі дерев'яний ящик, в середині якого знаходились корпуси гранат «Ф-1», без запалу в кількості 18 шт., які згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи від 24 жовтня 2022 року, належать до зарядів вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, та тротилову шашку масою 200 грам, яка згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи від 14 листопада 2022 року належить до зарядів вибухової речовини у неміцній оболонці.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує у межах висунутого обвинувачення за частиною 1 статті 263 КК України, як незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Не погодившись з зазначеним вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, яка в подальшому була ним змінена, в якій, просить вирок Харківського районного суду Харківської області від 19.05.2023 скасувати у зв'язку неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим застосуванням статті 75 КК України, що потягло безпідставне та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, не застосування судом закону, який підлягає застосуванню, а саме статті 96-1, 96-2 КК України, пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України.
З мотивувальної частини вироку виключити щире каяття, як обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , ухвалити новий вирок призначивши ОСОБА_7 покарання за частиною 1 статті 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до статті 96-1, 96-2 КК України, пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію у виді конфіскації дерев'яного ящика зеленого кольору, в середині якого знаходяться 18 штук гранат «Ф-1», картону коробку, в середині якої знаходяться металеві запали від гранати «Ф-1» в кількості 9 штук, полімерний пакет № 7358884, в якому знаходиться тротилова шашка вагою 200 грам у власність держави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказує на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 не в повній мірі враховані дані, що характеризують особу засудженого та характер вчинених ним дій, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 КК України, відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. ОСОБА_7 будучі працездатною людиною не працевлаштований, не одружений, згідно висновків судової-психіатричної експертизи страждає на хронічні захворювання у формі дисоціального розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, що свідчить про те, що ОСОБА_7 фактично не пов'язаний з соціальними інститутами, які могли б сприяти його перевихованню без тривалої ізоляції від суспільства.
Крім того, згідно вироку, суд відповідно до частини 1 статті 66 КК України щире каяття обвинуваченим ОСОБА_7 визнав обставиною, яка пом'якшує його покарання, не навівшив чому саме виразилося щире каяття, що на думку проукрора є невмотивованим, як і відсутні підстави для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог статті 75 КК України.
Також прокурор звертає увагу на те, що злочин, передбачений частиною 1 статті 263 КК України, є умисним злочином.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 96-2 КК України, пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави.
Прокурор вважає, що відповідно до вимог статті 96-1, 96-2 КК України, пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України необхідно застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави: дерев'яний ящик зеленого кольору, в середині якого знаходиться 18 штук гранат «Ф-1», картону коробку, в середині якої знаходяться металеві запали від гранати №Ф-1» в кількості 9 штук, полімерний пакет № 7358884, в якому знаходиться тротилова шашка вагою 200 грам.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу в частині вирішення питання щодо речових доказів, з врахування того, що на даний час ОСОБА_7 перебуває на військовій службі, вважав оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання законним та таким, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора в частині вирішення долі речових доказів, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації його дій та призначене покарання, апеляційний суд не переглядає оскаржений вирок в цій частині.
Щодо апеляційних доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню - статті 96-1, 96-2 КК України, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення в тому числі й умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Крім того, пунктом 3 частиною 9 статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Як вбачається з вироку суду, питання про долю речових доказів було вирішено в порядку статті 100 КПК України, у зв'язку з чим їх постановлено знищити.
Не застосувавши вищезазначені положення КК України, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції, а саме в частині вирішення долі речових доказів, шляхом конфіскації зазначених вибухових боєприпасів в дохід держави, в порядку статті 96-1, 96-2 КК України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 року введено воєнний стан на 30 діб, який в подальшому був продовжений (останній раз 14.02.2024 року строком на 90 діб).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022 року, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022 року, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
Враховуючи введення з 24.02.2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави, суд апеляційної інстанції вважає, що знищення вилучених у ОСОБА_7 гранат «Ф-1», металевих запалів від гранат «Ф-1» та тротилової шашки вагою 200 грам, є недоцільним, та вони підлягають спеціальній конфіскації у власність держави, в особі Міністерства оборони України.
У зв'язку із наведеним, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду в частині вирішення долі речових доказів зміні з підстав, викладених вище.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2023 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 в частині вирішення долі речових доказів - змінити.
На підставі статті 96-1, 96-2 КК України, вилучити речові докази, а саме: дерев'яний ящик зеленого кольору, в середині якого знаходиться 18 штук гранат «Ф-1», картонну коробку, в середині якої знаходяться металеві запали від гранати «Ф-1» в кількості 9 штук, полімерний пакет № 7358884, в якому знаходиться тротилова шашка вагою 200 грам, у власність держави в особі Міністерства оборони України.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: