Справа № 727/13071/24
Провадження № 2-а/727/14/25
10 січня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Терещенко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Третьякова Яна Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
Представник позивача, адвокат Третьякова Я.Ю., звернулась до суду з адміністра-тивним позовом до відповідача про скасування постанови, посилаючись на те, що 07.11.2024 року постановою №4514 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адмі-ністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Так, згідно даної постанови в про-цесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, в період з 27.10.2024 року відмовився від проходження медичного огляду за направ-ленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №5196 від 27.10.2024 року, чим по-рушив вимоги ч.6 ст.22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації», скоїв на думку відповідача адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП про адміністративні правопорушення.
Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідаль-ності за вказане правопорушення є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що 07.11.2024 року постанова не була надана позивачу у зв'язку з необ-хідністю її підготовки представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також за-значає, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, що підтверджується карткою виїзду швидкої допомоги №11 від 07.11.2024 року, - позивач не зміг прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 та взяти участь в засіданні. Представник позивача вказує, що позивач ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження ВЛК, він має проблеми зі здоров'ям і йому потрібен час, щоб зібрати медичні документи, медичну карту амбулаторного хворого, виписки з ме-дичної документації щодо перенесених захворювань та інших медичних проблем, він може це зробити лише за місцем реєстрації, адже тут він проживає тимчасово та не за-реєстрований в медичному закладі. Позивач ОСОБА_1 викладав пояснення, чому він потребує проходження ВЛК саме за місцем своєї реєстрації. Вважає, що фізичний стан позивача є несумісним із несенням служби, адже згідно постанови попередньої ВЛК він був визнаний непридатним для несення служби в мирний час, та обмежено придатним - у воєнний (згідно старої редакції положення №402). Крім того, позивача не було оз-найомлено з направленням на проходження медичного огляду, адже він не був в ІНФОРМАЦІЯ_5 , представника ІНФОРМАЦІЯ_6 на-правлення №5196 від 27.10.2024 року йому не вручали та не направляли, відмови від його отримання не складали.
У зв'язку з викладеним просить визнати протиправною та скасувати постанову №4514 від 07 листопада 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 -ча про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився. Про місце та час розгляду справи був по-відомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Представник позивача, адвокат Третьякова Я.Ю., в судове засідання не з'явилась. Направила заяву, згідно якої просила розглянути справу без її та позивача участі. По-зовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у су-довому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце су-дового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Ознайомившись з позицією представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд приходить до наступних виснов-ків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміні-стративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та сво-боди визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяль-ності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, вста-новлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здій-снюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в ме-жах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при за-стосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується система-тичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністра-тивне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що згідно з протоколом серії ЧРТЦК №1576 про адміні-стративне правопорушення від 27.10.2024 року, ОСОБА_1 , будучи вій-ськовозобов'язаним, 27.10.2024 року о 07:30 год., знаходячись в Чернівецькому облас-ному мобілізаційному центрі відмовився від медичного огляду за направленням началь-ника центру комплектування №5196 від 27.10.2024 року та військово-лікарською комі-сією з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУ пАП, як є бланкетною, тобто такою що відсилає до абзацу 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чч.1,3 ст.17 Закону України «Про обо-рону України», кваліфікуючою обставиною є вчинення даного правопорушення в особ-ливий період.
На підставі вищезазначеного протоколу серії ЧРТЦК №1576, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 07.11.2024 року було розглянуто вищевказану справу про адміністративне правопорушення та винесено по-станову №4514 від 07.11.2024 року, відповідно до змісту якої на ОСОБА_1 було на-кладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати за-конодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - пе-ріод, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або до-ведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення во-єнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєн-ний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій неза-лежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабі-нет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністра-тивні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адмі-ністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст.247 КпАП України вбачається, що провадження в справі про адміні-стративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) не-досягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шіст-надцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяль-ність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка при-тягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (поса-дової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне пра-вопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного право-порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають зна-чення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про ад-міністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністра-тивної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кіно-зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притя-гається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в ав-томатичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (ві-деозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних за-собів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністра-тивні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про прот-иправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на від-повідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття ос-каржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про ад-міністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністратив-не правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміні-стративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідаль-ність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адмі-ністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спра-ви.
Проте, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення сто-совно позивача не врахував вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до ад-міністративної відповідальності, а саме не з'ясував наявність медичних документів що-до стану здоров'я для об'єктивного проходження ВЛК, подальше проходження обсте-ження у вузьких спеціалістів за направленням ВЛК, а також не врахував, що чинне законодавство України не містить заборони щодо проходження військовозобов'язаним військово-лікарської комісії з метою визначення придатності для проходження військо-вої служби не в день виявлення такого військовозобов'язаного.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрима-лася вимог 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали зна-чення для вирішення справи.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові ма-теріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміні-стративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КпАП України.
Зі змісту постанови вбачається, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення було досліджено пояснення ОСОБА_1 та пояснення його захис-ника ОСОБА_3 , проте оцінку зазначеним поясненням в постанові не надано.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення су-б'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, ос-кільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати спра-ву на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст.252 КпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правиль-ного вирішення справи. За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недо-держання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопо-рушення, яка передбачена Законом, належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступ-ного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сто-рони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають від-шкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати скла-даються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом спла-тив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб'єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тре-тьякова Яна Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_4 №4514 від 07.11.2024 року про накладення адміністра-тивного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КпАП України - скасувати.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України - у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 -їни, що розташоване в АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі по-дання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі-сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного про-вадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом 10 (десяти) днів з дня його підписання.
Суддя: О.Є.Терещенко