Справа № 725/4567/24
11.12.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.
з участю секретаря судових засідань Шафер В.В.,
представника позивача адвоката Загарія О.Д.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Венерського О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Загарії О.Д. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є та обставина, що відповідач, як страхувальник та винуватиця ДТП, яка сталася 17.02.2024, відмовляється у добровільному порядку відшкодувати позивачу різницю між реальними збитками, заподіяними йому вказаною дорожньо-транспортною пригодою, та відновлювальним ремонтом пошкодженого його транспортного засобу у розмірі 42 719, 38 грн (з урахуванням зносу), та відшкодувати розмір франшизи - 3200 грн.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01.07.2024 відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23.07.2024 представником відповідача адвокатом Венерським О.С. через модуль ЄСІТС «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, разом з доказами направлення його позивачу, у якому він просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в повному обсязі.
Ухвалами суду від 10.09.2024 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , а також витребувано від ТДВ СК «Альфа-Гарант» матеріали страхової справи заведеної внаслідок ДТП, що сталася 17 лютого 2024 року між «Renault Clio» д.н.з. НОМЕР_1 та «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_2 .
Представник позивача адвокат Загарія О.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав вказаних в позовній заяві, а також додаткових письмових поясненнях та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити позивачу в задоволенні позову. Свою позицію мотивувала тим, що не має фінансової можливості відшкодувати завдану шкоду та вважала, що розмір страхової суми сплаченої страховою компанією є цілком достатній.
Представник відповідача адвокат Венерський О.С. в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог виходячи з обставин викладених у відзиві.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без її участі.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши відзив та подані сторонами документи, додаткові письмові пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 17.02.2024 о 10-00 год. керувала транспортним засобом марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_3 , по вулиці Заньковецької, 16 в м. Чернівцях. Перед початком руху остання не переконалась, що це буде безпечно та не надала перевагу в русі транспортному засобу марки Volkswagen, модель Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.03.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі 850 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 як власника транспортного засобу застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598) на підставі договору обов'язкового страхування № 213 618 565. Відповідно до ремонтної калькуляції (розрахунку) № 45-D/14/59 та письмової консультації про вартість матеріального збитку від 06.03.2024, складеними оцінювачем ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Caddy становить 113 962,90 грн з ПДВ.
У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
Такий висновок наявний в постанові Верховного Суду від 28.02.20І8р. у справі № 757/22706/15-ц.
Отже, враховуючи виплату суми вартості відновлювального ремонту безпосередньо потерпілому (позивачу), який не є платником ПДВ, то остання розраховується без ПДВ і складає 94 969,08 грн. (113962,90 грн. ? 1,2).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Приписи статті 29 та пункту 32.7 статті 32 вказаного Закону передбачають, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності транспортного засобу за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Вказаний висновок наявний в постанові Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі № 910/5001/17. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018р. у справі № 910/5092/17.
Наведене обмеження щодо відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, встановлено для страховиків цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 7.41 вказаної вище Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7.
Для складників колісних транспортних засобів зі строком експлуатації понад 12 років значення Е3 (коефіцієнта фізичного зносу) приймається рівним 0,7.
У даній справі належний позивачу ОСОБА_2 (потерпілому) транспортний засіб марки Volkswagen Caddy випущено у 2012 році. Отже, у наведеному випадку значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює 0,7, що правомірно враховано страховиком в Ремонтній калькуляції при розрахунку вартості відновлювального ремонту.
Відтак відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,7) складає 45919,38 грн. без ПДВ.
Згідно абзацу другого пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується, на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до договору обов'язкового страхування № 213 618 565, укладеного між відповідачем та страховиком, розмір франшизи становить 3 200 грн.
Відтак обсяг відповідальності страховика перед позивачем становить вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням фізичного зносу (55 103,26 грн.) з вирахуванням сум ПДВ (9 183,88 грн.) та франшизи (3 200 грн.) і складає 42 719,38 грн.
На день звернення до суду із вказаним позовом вказана сума страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» позивачу виплачена шляхом отримання грошових коштів його матір'ю ОСОБА_3 , а тому в останнього майнових претензій до страховика немає.
Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної житло, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 вказаного закону).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування(пункт 9.1 статті 9 вказаного закону).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом пункту 36.2 статті 36 вказаного закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. № 4, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187, пункт п'ятий частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10.07.2018р. у справі №922/1436/17.
Згідно пункту 36.6. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 як страхувальник та винуватець ДТП повинна відшкодувати позивачу різницю між реальними збитками (94 969,08 грн. без ПДВ) і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (42719,38 грн. без ПДВ) та відшкодувати розмір франшизи (3 200 грн.), що становить 55 449,70 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, представниками сторін адвокатом Загарія О.Д. та адвокатом Венерським О.С. зроблено заяви про необхідність призначення додаткового судового засідання з метою вирішення питання про розподіл судових витрат понесених сторонами пов'язаних з отриманням правничої допомоги адвоката. У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне призначити додаткове судове засідання для вирішення питання розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 55449,70 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання на 24.12.2024 о 10-30 годині. Встановити строк представнику позивача адвокату Загарія О.Д. та представнику відповідача адвокату Венерському О.С. для подання доказів понесених стороною судових витрат у зв'язку з розглядом справи до 16.12.2024 включно. Роз'яснити, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Кам'янець-Подільським МВ УМВС України в Хмельницькій області, зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: адвокат Загарія Олександр Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000132 від 20.05.2017 видане Радою адвокатів Чернівецької області, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2024;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , зареєстрована місце проживання та фактично проживає на АДРЕСА_2 ;
Представник відповідача: адвокат Венерський Олександр Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000029 від 27.03.2015 видане Радою адвокатів Чернівецької області, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.07.2024;
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована та фактично проживає в АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення 20.12.2024.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ