Справа № 643/6335/24
Провадження № 3/643/2/25
15.01.2025 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.06.2024 о 21-25 год. у м. Харкові по Салтівському шосе поблизу буд. №73, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyndai H1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом, в той день він дійсно вживав алкогольні напої, але автомобілем керував інший чоловік, який після ДТП утік.
Захисник - адвокат Черновал С.О. у судовому засіданні підтримав заявлене ним раніше клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ставить під сумнів покази свідків, які знаходяться в матеріалах справи, тому, що адреси мешкання свідків знаходяться в іншому кварталі та вони не могли чути звук ДТП. Відеозаписи які містяться в матеріалах справи не відображають відомості про вчинення правопорушення, та не містять процесуальної послідовності складення адміністративного протоколу. При складанні протоколу не були присутні свідки або поняті. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, пропозицій пройти освідування на місці за допомогою драгеру або проїхати до наркодиспансеру. Крім того, невстановлений свідок якому телефонувала поліцейська вказав, що водій який був за кермом автомобіля був у сірій футболці, а ОСОБА_1 в той день був у красній футболці. Зазначив, що в матеріалах справи відсутній акт або висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем. Також, порушено порядок встановлений ст.266-1 КУпАП огляду військовозобов'язаних та резервістів на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок).
Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу, висловлених під час розгляду даної справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, яке мало місце 08.06.2024 о 21-25 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 604357 від 09.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.
- Даними відеозапису, згідно якого працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я, від чого водій відмовився, роз'яснено його права (диск: 4 -1 год 29 хв запису) у зв'язку з чим на нього складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, на відеозаписі зафіксований момент, коли поліцейськими виявлений автомобіль «Hyndai H1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП в якому нікого не було, через деякий час поліцейські знайшли ОСОБА_1 , який сидів на газоні та визнав, що він вживав алкогольні напої.
- постановою Московського районного суду м.Харкова від 03.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним за скоєння ДТП, яке вчинене 08.06.2024, та після настання якого і було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили та не оскаржувалася, тому посилання ОСОБА_2 та його захисника про те, що автомобілем керував інший чоловік, суд вважає необґрунтованими.
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.12.2023.
- поясненнями свідків які були допитані на місці події, які вказали, що чули звук удару та потім бачили чоловіка в красній футболці, пояснення яких знаходяться в матеріалах справи.
- рапортом працівника поліції.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що поліцейські порушили порядок встановлений ст.266-1 КУпАП огляду військовозобов'язаних та резервістів на стан алкогольного сп'яніння, суддя не приймає до уваги, оскільки нормами даної статті передбачено огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, або щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Огляд водіїв на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, відповідно до інструкції проводиться поліцейськими.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні та факт порушення ним 08.06.2024 о 21-25 год. вимог п. 2.5. ПДР України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
На судовий розгляд справи ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих, достатніх доказів, котрі б спростували його вину у вчиненні даного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника, на які вони посилаються, жодним чином не спростовують його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також судом не встановлено порушення поліцейським процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи стосовно неправомірних дій працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП судом не приймаються, як не підтверджені доказами та розцінюються як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
Оцінивши всі зібрані та перевірені докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 33-35, 40-1,130, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В.О. Афанасьєв