Справа № 643/389/25
Провадження № 1-кп/643/617/25
15.01.2025
15 січня 2025 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024121170003434, внесеному до ЄРДР від 15.10.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст. 185 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
Потерпілі у підготовче судове засідання не з'явилися.
В ході підготовчого судового засідання прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 , у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений просив суд зменшити визначений розмір застави.
Сторона захисту вважає клопотання прокурора необґрунтованим, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України стороною обвинувачення не доведено, підзахисний не має намірів переховуватися від суду та впливати на потерпілих свідків, має постійне місце проживання. Визначений розмір застави завеликий та не відповідає матеріальному становищу обвинуваченого, а тому вважає за необхідне зменшити розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Вивчивши доводи заявленого клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Так, судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
Частиною 3 ст.315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЕСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, з постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі №166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі №0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання під вартою.
Далі, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, наявність іншого кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , з метою об'єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, а також те, що у суду відсутні будь-які відомості щодо постійного заробітку, стану здоров'я, сімейного стану, як наявність малолітніх, неповнолітніх дітей або осіб на утриманні, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 строком не більше двох місяців.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинувачених під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Повертаючись до усталеної практики Європейського суду із прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Усі інші питання, фактичні обставини кримінального правопорушення, питання винуватості чи не винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час судового розгляду, який у даному випадку, ще не почався.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, практику Європейського суду з прав людини, у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на більш м'яку.
Далі, обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником заявлене клопотання про зміну визначеного розміру застави до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки визначена сума застави в розмірі 242240грн. завелика та не відповідає матеріальному становищу обвинуваченого.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19.11.2024 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ№ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів та визначено суму застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240грн.
Пунктом 2 ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суду не надано будь-яких доказів того, що визначений судом розмір застави є завеликим та завідомо непомірним для обвинуваченого ОСОБА_5 .
Отже, аналізуючи викладене вище, враховуючи, що ОСОБА_5 обрано розмір застави в межах та у відповідності до положень п.2 ч.5 ст. 182 КПК України за вчинення тяжкого злочину, то у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про зменшення визначеного розміру застави ОСОБА_5 , а тому у задоволені клопотання останнього необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314, 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 15.03.2025.
В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну розміру застави, відмовити.
Розмір застави та порядок її внесення обвинуваченим залишити без зміни.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 5 днів.
Повний текст ухвали буде оголошений 17.01.2025 о 08:45.
Суддя ОСОБА_1