Справа № 638/23547/24
Провадження № 2-а/638/70/25
14.01.2025 м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Штих Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Василенко А. А,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
09.12.2024 ОСОБА_1 подав до Дзержинського районного суду м. Харкова позов в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову №521 від 30 листопада 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 грн у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказує, що 30 листопада 2024 року він, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову від 30 листопада 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначає, що Постанова була складена на підставі протоколу № 803/6986 від 28.11.2024, що складена працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений не зважаючи на те, що були надані документи: паспорт ; електронна версія військово-облікового документу із Державного реєстру «Резерв+», в якому зазначено про своєчасно належним чином уточнення даних позивачем. Зазначає, що співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано доказів того, що позивачу було відомо про надходження повістки 18 жовтня 2024 року.
17.12.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він акцентував увагу на він не був належним чином повідомленим про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.12.2024 від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив, в якому він заперечував проти позову, в обґрунтування своєї позиції вказав, що 18.10.2024 року засобами поштового зв'язку гр. ОСОБА_1 за адресою мешкання ( АДРЕСА_1 була направлена повістка №716371, з вимогою прибуття на 31.10.2024 року об 11:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини поверненн Ф20) Повістка була доставлена, але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою, та повернута за місцем обслуговування 27.10.2024 року. Поважних причин неприбуття по повісці гр. ОСОБА_1 не надав, тому був поданий у розшук до ХРУП №3 ГУНП в Харківскій області. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (вищевказані норми), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
30.11.2024 року гр. ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той же день була винесена постанова №521 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
30.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 в присутності гр. ОСОБА_1 була винесена Постанова №521 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Копію Постанови №521 гр. ОСОБА_1 отримав на руки особисто 30.11.2024 року.
14.01.2025 в судовому засіданні позивач долучив додаткові пояснення, в яких просив позов задовольнити.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в позові просив відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимогст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При прийнятті рішення суд враховує положення ст.77 КАС України, згідно якого кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 наведеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 р. (далі - Порядок) ІНФОРМАЦІЯ_2 на задекларовану адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням було направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення данних. ОСОБА_1 рекомендований лист не отримав. 27.10.2024 рекомендований лист «Укрпоштою» було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з абз. 3, пп.2, п.41 Порядку «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних».
Судом встановлено, що 30.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 була винесена Постанова №521 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом досліджена копія протоколу про адміністративне правопорушення № 803/6986 від 28 листопада 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 під його підпис було повідомлено дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення № 803/6986 від 28 листопада 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 роз'ясненні його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Як вбачається з вище вказаної постанови, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, був належним чином оповіщений засобами поштового зв'язку про необхідність явки у строк до 31 жовтня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, але в зазначену дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив, тобто своїми діями порушив вимоги ч.ч.1, 3 ст. 22, ч.2 ст. 26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення в особливий період, під час дії в державі правового режиму «воєнного стану», у зв'язку з чим законно притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн.
Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи сторін, надані суду докази, суд приходить до висновку, що рішення відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірним, зважаючи на доведеність факту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення. Адміністративне стягнення накладено в межах санкції ст.210-1 ч.3 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має такі повноваження.
За таких обставин, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.ст.139, 143 КАС України у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову судові витрати, понесені позивачем, останньому не відшкодовуються та покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 242-246 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Зобов'язати ГУК у Кіровоградській області /тг м. Новомиргород / 22030101, код ЄДРПОУ 37918230, повернути ОСОБА_4 50 відсотків сплаченої суми судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, які було сплачено на р/р НОМЕР_1 , у відповідності до квитанції АТ «Приватбанк» від 21.10.2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 14 січня 2025 року.
Суддя Т. В. Штих