Справа № 638/23452/24
Провадження № 1-кп/638/1216/25
15 січня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
з участю захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020003044 від 30.11.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старший стрілець 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні старший солдат, раніше судимий: 15.12.2023 року Дружківським міським судом за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України,-
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21.11.2022 № 314 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, старший солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
25 квітня 2023 року старший солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишити місце проходження військової служби.
25 квітня 2023 року (більш точний час не встановлено), старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді старшого стрільця 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників та без поважних причин, не прибув вчасно з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 та до місця служби в район населеного пункту АДРЕСА_2 , чим ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України, а саме: дезертирство, тобто нез'явлення з лікувального закладу до місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
На адресу суду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України для продовження проходження військової служби, а також надано згоду командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_6 про можливість продовження проходження військової служби обвинуваченим.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання та просили його задовольнити. Також обвинувачений пояснив, що має намір продовжити проходити військову службу в Збройних Силах України.
Прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 вважав за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, а провадження відносно останнього закрити.
Судом обвинуваченому роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі. ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з частини 2 статті 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до змісту статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Відповідно до статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
У справі наявна згода командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_6 про можливість продовження проходження військової служби обвинуваченим, з якої вбачається, що враховуючи бажання ОСОБА_4 проходити військову службу у військовій частині, командування військової частини надає згоду на подальше проходження служби ОСОБА_4 , стрільцем стрілецького батальйону у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ).
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 2 статті 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Крім того, за положення частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Оскільки судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження, відповідно до частини 1 статті 203 КПК України ухвала слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 22.11.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 припиняє свою дію, а обвинувачений ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України, на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020003044 від 30.11.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - закрити.
Припинити дію ухвали слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 22.11.2024 року (справа №229/6510/24, провадження №1-кс/229/1550/2024) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнивши його негайно з-під варти.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: