Справа № 373/821/23
15 січня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участі
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянув подання в.о. начальника Бориспільського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення вироку у відповідність згідно з діючим законодавством, шляхом звільнення ОСОБА_4 від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України
встановив:
Обгрунтування подання.
06 січня 2025 року в.о. начальника Бориспільського районного відділу № 2 філії Державної установи «Ценр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду із клопотанням про приведення вироку відносно ОСОБА_4 у відповідність з діючим законодавством шляхом звільнення його від покарання у відповідність з вимогами ч. 2 ст. 74 КК України.
В поданні в.о. начальника Бориспільського районного відділу № 2 філії Державної установи «Ценр пробації» у м. Києві та Київській області посилається на те, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частина 2 ст. 51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, представник органу пробації вважає, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 повинен бути звільнений під призначеного судом покарання.
Згідно з ч.1, 5 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання, в тому числі, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.
Позиція учасників справи.
Представник Центру пробації направив до суду заяву в якій просив розглянути подання зв його відсутності.
ОСОБА_4 до суду не прибув.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Прокурор заперечив проти задоволення подання, вказавши що розмір збитків заподіяних кримінальним правопорушенням, в даному випадку перевищує граничний розмір встановлений Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024. Відтак, діяння не підпадає під дії Закону № 3886-IX від 18.07.2024 в аспекті його декриміналізації, а подання органу пробації за цих умов, не підлягає до задоволення.
Судом встановлено наступне.
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.07.2023 у справі № 373/821/23 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2024 року вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2023 року було змінено. Пом'якшено ОСОБА_4 покарання, призначене за ч.4 ст.185 КК України, до 5 років позбавлення волі. В решті вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.75, ст.76 КК України залишено без змін.
Судом досліджено вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21.07.2023 у справі № 373/821/23.
За вироком, предметом кримінального правопорушення було викрадення ОСОБА_4 15.01.2023 майна вартістю 648,74 грн, 10.02.2023 майна вартістю 545,70 грн, 15.02.2023 майна вартістю 540,80 грн, 17.02.2023 майна вартістю 539,60 грн, 21.02.2023 майна вартістю 543,60 грн.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становив 2684 гривні, а 50 відсотків його розміру становили відповідно 1342 гривні.
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого наставала кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн (1342х2=2684 грн.).
Як вже було зазначено та вбачається із вироку суду, своїми діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ТОВ «ЕКО-Маркет» на суму 648 гривень 74 копійок, ТОВ «АТБ-Маркет» на суму 2169 гривень 70 копійок.
Загальна сума збитків ТОВ «ЕКО-Маркет» та ТОВ «АТБ-Маркет» становить 2818 гривень 44 копійки.
Висновки суду.
На час, до якого відносяться інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, положення ч. 1ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян(ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2023 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_4 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 302 грн. 80 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 302 грн. 80 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 302 грн 80 коп на час, до якого відносять вказані вище інкриміновані ОСОБА_4 , кваліфікувалися за ч. 1ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 302 грн 80 коп - за ч. 1ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, в умовах воєнного стану) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Положення п.4-1 ч.1ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч. 1ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
В ідповідно до ч. 2ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2ст. 4 КК України).
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 (постанова від 07 жовтня 2024 року) дійшла висновку, що питання, які виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
При цьому визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
В даному випадку, вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становить 2818,74 грн, що перевищує мінімальний розмір, який з урахуванням змін внесених законом № 3886 IX станом на дату вчинення злочину (2023 рік) становить 2684 гривень, та не є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності, з підстав передбачених ч. 2 ст. 74 КК України.
Отже, діяння, за вчинення якого ОСОБА_4 був засуджений, в тому числі з урахуванням змін внесених Законом № 3886 IX, підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення подання.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 3, 5, 74 КК України, Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.537, 539 КПК України, суд
постановив:
В задоволені подання в.о. начальника Бориспільського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про приведення вироку у відповідність згідно з діючим законодавством, шляхом звільнення ОСОБА_4 від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1