Провадження № 11-кп/803/466/25 Справа № 933/515/24
14 січня 2025 року м.Кривий Ріг
14 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12024052390000853 за ст. 126-1 КК України відносно ОСОБА_6 , за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 24 вересня 2024 року, -
Вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 24 вересня 2024 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стапанівка, Олександрівського району, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 3-ї групи безстроково,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Відповідно до вироку суду, У період з 29 вересня 2023 року по 08 березня 2024 року ОСОБА_6 у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , що полягало у висловлюванні на її адресу словесних образ та погроз, завданні шкоди її психологічному здоров'ю, за що постановами Олександрівського районного суду від 19.10.2023, 08.12.2023 та 28.03.2024 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, а саме:
- постановою від 19 жовтня 2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 29.09.2023 року домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , 1986 р.н. та призначено покарання у вигляді 30 годин громадських робіт;
- постановою від 08 грудня 2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 17.10.2023 року домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , 1986 р.н. та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму в розмірі 170 гривень;
- постановою від 28 березня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 08.03.2024 року домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , 1986 р.н. та призначено покарання у вигляді 50 годин громадських робіт.
Разом з тим, не зробивши для себе належних висновків щодо протиправності своїх дій та усвідомлюючи їх караність, ОСОБА_6 , 13.05.2024 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебувала його співмешканка ОСОБА_8 , діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив відносно своєї співмешканки психологічне насильство, яке проявилось у тому, що він кричав, словесно ображав потерпілу нецензурними словами, тим самим спричинивши психологічні страждання потерпілій.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , умисно, систематично вчиняв домашнє насильство, що полягає у психологічному насильстві - словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, в результаті чого ОСОБА_6 завдав систематичних психологічних страждань потерпілій ОСОБА_8 та в результаті чого у потерпілої виникли негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості. Внаслідок дій ОСОБА_6 ОСОБА_8 спричинені моральні страждання, а ситуація, що досліджується є психотравмувальною для потерпілої.
На вказаний вирок суду прокурором ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, в якій вонапросить вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 24 вересня 2024 рокузмінити, а саме виключити з мотивувальної частини вироку посилання, як на обставину, що обтяжує покарання - «вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах», а також внести зміни в резолютивну частину вироку щодо речових доказів, а саме зазначити: «речовий доказ - флеш-карту до протоколу допиту потерпілої зберігати у матеріалах справи»; в іншій частині вирок залишити без змін. Зазначає, що у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 1261 КК України, потерпілий, зокрема особа, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, виступає спеціальним суб'єктом, а обставини вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, є обов'язковою ознакою правопорушення, яка впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 1261 КК України, а тому, на думку прокурора, суд І інстанції помилково визнав як обтяжуючу обставину покарання - «вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах». Вказує, що суд І інстанції, зазначивши у мотивувальній частині вироку про те, що речовий доказ - флеш-карта до протоколу допиту потерпілої має зберігатись у матеріалах справи, у порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку про прийняте судом рішення щодо речового доказу не зазначив.
Обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_8 повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оскаржується, в тому числі і обвинуваченим, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 .
Відповідно до диспозиції ст. 1261 КК України, домашнє насильство - це систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Таким чином, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 1261 КК України, потерпілий, зокрема особа, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, виступає спеціальним суб'єктом, а обставини вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілого, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, є обов'язковою ознакою правопорушення, яка впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 1261 КК України.
Як вбачається з вироку суду, призначаючи ОСОБА_6 покарання за ст. 1261 КК України, суд І інстанції, як обставину, що його обтяжує, зазначив «вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах».
Частиною 4 статті 67 КК України встановлено, що будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті особливої частини цього Кодексу, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, не може бути ще раз врахована судом при призначенні покарання як така, що його обтяжує.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що врахувавши при призначенні ОСОБА_6 покарання за ст. 1261 КК України, як обставину, що його обтяжує, - «вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах», суд І інстанції порушив вимоги ч. 4 ст. 67 КК України, тим самим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, застосував закон, який не підлягає застосуванню.
Статтею 374 КПК України встановлено, що вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України встановлено, що у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку, в тому числі зазначається рішення щодо речових доказів.
Крім того, суд І інстанції, зазначивши у мотивувальній частині вироку про те, що речовий доказ - флеш-карта до протоколу допиту потерпілої має зберігатись у матеріалах справи, у порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку про прийняте судом рішення щодо речового доказу не зазначив.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, тягне за собою зміну судового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, яку слід задовольнити, а вирок суду підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 24 вересня 2024 року відносно ОСОБА_6 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання, як на обставину, що обтяжує покарання - «вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах».
Внести зміни в резолютивну частину вироку щодо речових доказів, а саме зазначити: «речовий доказ - флеш-карту до протоколу допиту потерпілої зберігати у матеріалах справи».
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: