Справа № 760/515/24
Провадження № 1-кс/760/1413/25
10 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000246 від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Саха м. Якутськ Російської Федерації, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , старшого розвідника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ), пункт постійної дислокації АДРЕСА_2 перебуває у складі 35-ї загальновійськової армії РФ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України,
Старший слідчий слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування, в якому просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000246 від 14 березня 2024 року, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 5 відділом слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000246, внесеного 14.03.2024 до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022 по 31.03.2022 внаслідок збройної агресії російської федерації територія села Андріївка, Бучанського району Київської області, фактично перейшла під владу армії рф, тобто була окупована.
В окупації с. Андріївка, Бучанського району, Київської області перебували та були причетними до порушення законів та звичаїв війни військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) пункт постійної дислокації АДРЕСА_2 , перебуває у складі НОМЕР_3 загальновійськової армії рф.
Так, сержант ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді старшого розвідника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) пункт постійної дислокації АДРЕСА_2 , перебуває у складі НОМЕР_3 загальновійськової армії рф, знаходячись на тимчасово окупованій зс рф території, зокрема, на території с. Андріївка Бучанського району Київської області, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України, 29 березня 2022 року, орієнтовно о 14 годині 00 хвилин, більш точний час органами досудового розслідування не встановлений, разом з іншими не встановленими слідством військовослужбовцями зс рф, будучи озброєними зброєю, перебуваючи по АДРЕСА_3 , побачив цивільну особу, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який йшов від сусіда в напрямку свого будинку за адресою АДРЕСА_4 .
При цьому ОСОБА_7 був одягнутий в цивільний одяг, не озброєний, не вчиняв агресивних дій по відношенню до військовослужбовців зс рф та жодної небезпеки для них не становив.
У порушення вимог ст. ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ч. ч. 1,2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08 червня 1977 року, залякуючи і погрожуючи застосуванням зброї, сержант ОСОБА_6 з метою нелегального ув'язнення та подальшого отримання визнання причетності до націоналістичних чи військових формувань Збройних Сил України та про місця дислокації підрозділів Збройних Сил України використовуючи автомобіль марки Volkswagen Passat CL чорного кольору д.н.з. НОМЕР_4 наказав ОСОБА_7 сісти у вищевказаний автомобіль та доставив останнього на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Після цього, сержант ОСОБА_6 , разом з іншими не встановленими слідством військовослужбовцями зс рф, утримуючи за вищевказаною адресою ОСОБА_7 погрожуючи застосуванням зброї пістолету системи «Макарова» та застосовуючи психологічний тиск, приставив пістолет до лівої частини голови ОСОБА_7 , який не належав до особового складу Збройних Сил України, ополчення, територіальної оборони, інших добровольчих загонів чи організованих рухів опору, не брав участі у збройному конфлікті, являвся цивільною особою, що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, тим самим погрожуючи життю і здоров'ю останнього, з метою його допиту щодо причетності до націоналістичних чи військових формувань та отримання відомостей щодо дислокації підрозділів ЗСУ.
У подальшому, ОСОБА_6 разом з іншими не встановленими слідством військовослужбовцями зс рф, здійснюючи допит ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, погрожував застосуванням зброї пістолету системи «Макарова», застосовуючи фізичну силу, наніс йому десять ударів по голові нижньою частиною пістолету, висловлюючи погрози вбивства та ображаючи людську гідність, вимагав інформацію щодо причетності до націоналістичних чи військових формувань Збройних Сил України, чим завдав останньому фізичного страждання.
Крім того, цього ж дня 29.03.2022, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_6 , перебуваючи на території за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи свої злочинні дії в порушення вимог ст. ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. ст. 51, 57, 75 Додаткового протоколу до вказаної Конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи їх настання та діючи з цією метою, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є цивільною особою, яка перебуває під захистом, приставив пістолет до лівої частини голови ОСОБА_7 , продовжуючи допит відвів потерпілого на земельну ділянку, яка знаходиться на території вказаного домоволодіння та погрожував йому вбивством з метою отримання від нього інформації щодо місця дислокації підрозділів ЗСУ, чим завдав останньому фізичних та моральних страждань, які в подальшому спричинили ОСОБА_7 довічні суттєві психологічні (моральні) страждання.
В подальшому, цього ж дня, у невстановлений органами досудового розслідування час, ОСОБА_6 , у зв'язку з міжнародним збройним конфліктом та порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, а саме вимоги ст.ст. 27, 78-79 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, усвідомлюючи відсутність підстав для нелегально ув'язнення, погрожуючи зброєю, проти волі ОСОБА_7 , повів останнього до гаражного приміщення цього ж домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Після цього ОСОБА_6 закрив двері гаражного приміщення, унаслідок чого ОСОБА_7 , який не належить до особового складу Збройних Сил України, ополчення, територіальної оборони, інших добровольчих загонів чи організованих рухів опору, не брав участі у збройному конфлікті, являвся цивільною особою, що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, не мав можливості самостійно залишити вказане приміщення, тим самим потерпілий ОСОБА_7 перебував у нелегальному ув'язнені впродовж трьох днів, починаючи з 29.03.2022 по 31.03.2022, після чого був звільнений цивільною особою.
Під час ув'язнення останнього в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 з іншими не встановленими слідством військовослужбовцями ЗС РФ в порушення вимог ст.ст. 27, 31-33 Конвенції та ст.ст. 11, 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року (Протокол I), здійснювали нелюдське поводження з останнім, що виразилося у його ув'язненні протягом трьох днів, тобто в період з 29.03.2022 по 31.03.2022, у непридатному для перебування приміщенні в якому відсутнє: опалення (температура приміщення несприятлива для ув'язнення людей), вентиляція, світло та місця для сну, місця для справляння природних потреб, а також відсутнє харчування та не отримання необхідної медичної допомоги.
Отже, сержант ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями рф своїми умисними діями стосовно цивільної особи: ОСОБА_7 які виразились у нелегальному ув'язненні (порушенні інших законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), катуванні та нелюдському поводженні (жорстоке поводження з цивільним населенням), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушив вимоги ст.ст. 3, 27, 31-33, 78, 79, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст.ст. 11, 51, 75 додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I).
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні жорстокого поводження з цивільним населенням, а також у порушенні інших законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
22.10.2024 слідчим за погодженням прокурором оголошено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, шляхом публікації письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери управління, зокрема в офіційній газеті органів державної виконавчої влади України «Урядовий Кур'єр» та на офіційному сайті офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
З метою допиту підозрюваного та проведення інших слідчих дій, враховуючи обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 22.10.2024 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 та в газеті «Урядовий кур'єр» № 93 (7753) від 07.05.2024 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 26.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, за зазначеною в повістці адресою, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024101110000246 від 14.03.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного, на які останній не з'явився та не повідомив поважних причин свого неприбуття.
Згідно повідомлення ГВ «І» ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.10.2024 №51/9/2/2-49884 підозрюваний ОСОБА_6 ВС ЗС РФ ОСОБА_6 в період з 31.03.2022 по теперішній час на території України відсутній, полоненим або загиблим не рахується, перебуває на території держави-агресора - російської федерації та періодично виїздить на тимчасово окуповану частину України, де приймає безпосередню участь у бойових діях.
Разом з тим, під час проведення досудового розслідування встановити місцезнаходження підозрюваного не вдалося.
У зв'язку з цим, 31.10.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук, про що слідчим винесено відповідні постанови.
Постановою Верховної Ради України «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за збройну агресію проти України» від 20 березня 2018 року № 2356-VIII, російську федерацію визнано державою-агресором.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України - з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Так, аналізуючи зібрані в процесі документування злочинної діяльності відомості про особу підозрюваного, отриману доказову базу на підтвердження винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що останній обґрунтовано підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри вс зс рф ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Повідомлення про підозру вс зс рф ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких підстав, беручи до уваги те, що підозрюваний вс зс рф ОСОБА_6 ухиляється від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджає проведенню з ним слідчих та процесуальних дій із забезпеченням прийняття законного процесуального рішення у даному кримінальному провадженні в розумні строки, підозрювана особа оголошена в міжнародний розшук, оскільки перебуває за межами України, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування процедури спеціального досудового розслідування.
Прокурор судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених в ньому.
Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання про проведення спеціального досудового розслідування заперечував, оскільки матеріали не містять належних доказів про перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території, а також підозрюваного не оголошено в міжнародний розшук через Інтерпол.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч.2 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 442-1, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно ч.1-3 ст.297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов'язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як вбачається з ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000246, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України.
22 жовтня 2024 року у порядку визначеному ст.278, 135 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, шляхом опублікування на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та шляхом опублікування в газеті «Урядовий кур'єр».
Викликаний належним чином, 26.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024 ОСОБА_6 на допит в якості підозрюваного не з'явився та не повідомив поважних причин свого неприбуття.
31 жовтня 2024 року підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у державний та міжнародний розшук.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, повідомлена йому підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, а тому на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наявність такої обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, підтверджується доданими до клопотання доказами.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчим доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000246 від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України.
Керуючись статтями 9, 22, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №№22024101110000246 від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору та захиснику.
Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Роз'яснити, що повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з'явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1