СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1418/25
ун. № 759/24367/24
14 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
25 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій визначив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 14 січня 2025 року.
12 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.11.2024.
27 грудня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Басараб Н.В., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Дослідивши зустрічну позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (частина перша статті 194 ЦПК України).
До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві адвокатка Басараб Н.В. зазначила, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій.
З наведеними аргументами суддя не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ). Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону. А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII
Отже, аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» у сукупності з
ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Водночас статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Предметом позову є вимоги про зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 утримання його дітей. Тобто цей спір не пов'язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов'язку, або виконанням службових обов'язків.
За таких обставин, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає застосуванню в цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
У зустрічному позові ОСОБА_1 пред'явив одну немайнову вимогу (зменшення розміру аліментів).
З огляду на викладене, розмір судового збору, який ОСОБА_1 мав сплатити при поданні зустрічного позову становить 1 211,20 грн (3 028 грн*0,4).
У порушення зазначених вимог документ, що підтверджує сплату судового збору до зустрічної позовної заяви не долучений.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 належить сплатити 1 211,20 гривень за пред'явлену вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 строк у 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 193, 194, 258-261, 353ЦПК України, суддя
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів залишити без руху.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 гривень за пред'явлену вимогу немайнового характеру.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, що становить 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки зустрічна позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню ОСОБА_1 , що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко